Ответ:

Війна — це зло, горе, сльози, біда, розруха, смерть рідних і близьких. Здавалося б ніхто її не хоче, але , нажаль, війни відбуваються.

Зараз в моїй країні іде війна, війна безжальна, жорстока, страшна. Гинуть люди, знищуються міста і села. Люди лишаються свого житла, втрачають своїх рідних, ховаються по підвалах, бомбосховищах, голодують, вмирають від обезводнення. Багато поранених, багато вбитих, яких просто не встигають хоронити по—людськи, і просто змушені заривати у братських могилах просто у дворах, на городах. Ворог не жаліє ні старого, ні малого. Він вбиває, катує, мародерствує, знищує все на своєму шляху. Він краде дітей, бере в полон наше населення, вивозить в свою росію. Така жорстокість рашистів не може бути виправдана ні чим.

В цей час, коли я пишу це, у мене звучить сигнал повітряної тривоги. Це означає, що ворог буде зараз бомбити наші міста. Це страшно. Але ми не здаємося, ми боремося скрізь, де хто може. Військові б´ють ворога на передовій, волонтери допомагають тим, хто потребує їжі, ліків, засобів гігієни, вивозять людей з окупованих місць. Прості люди допомагають як можуть: плетуть сітки, готують їжу нашим хлопцям, приймають біженців з найбільш гарячих областей. Кожний бореться з ворогом, аби швидше його вигнати з нашої землі, щоб настав мир.

Цю війну запам´ятають всі надовго, не буде прощення ворогу за скоєне їм. Люди ще довго будуть його проклинати за все те лихо, що він приніс Україні. Я вірю, що скоро настане мир, ми переможемо зло, бо так завжди буває. Слава нашому народу, слава нашим героям!