Щоб навчитися цінувати людську мудрість, виховати у собі віру в незнищенність духовних почуттів нашого народу, варто звернутися до неординарної постаті в нашій літературі — Івана Багряного та його творчості, зокрема до роману "Тигролови".
Іван Багряний... Він повернувся до нас, до нашої України. Серце не спопелилось, хоч згорів не він один. Скільки українців віддали життя заради того, щоб не зректися своєї любові, своєї журби! Україна пам'ятає своїх синів, береже згірклу пам'ять про них у своєму серці, з присмаком туги і ганьби. Сьогодні до нашого народу повертаються імена тих, хто пройшов довгий шлях від забуття до безсмертя. Тих, хто вітром негод віднесений був далеко за межі України, а в думках, у віршах висловлювали незгасне бажання повернутись на рідну землюТак, І. Багряний усе життя біг над прірвою з вірою в людину.
Він поспішав, боровся завзято, знесилювався, запалювався гнівом, вірив у тріумф людської гідності, адже з юнацьких літ заповів собі бути тільки Людиною
Скільки широти і глибини у відтворенні життя українців вдалині від рідної землі. Не втратили вони зв'язку з рідною Україною: і пучечок васильків, і розповіді легенд, дотримання обрядів і звичаїв,то сумна, то тужлива, то весела, звучить-ллється українська пісня.
Немає з нами І. Багряного, але твори його повернулися в Україну, щоб вічно бути з нами
Answers & Comments
Ответ:
Объяснение:
Щоб навчитися цінувати людську мудрість, виховати у собі віру в незнищенність духовних почуттів нашого народу, варто звернутися до неординарної постаті в нашій літературі — Івана Багряного та його творчості, зокрема до роману "Тигролови".
Іван Багряний... Він повернувся до нас, до нашої України. Серце не спопелилось, хоч згорів не він один. Скільки українців віддали життя заради того, щоб не зректися своєї любові, своєї журби! Україна пам'ятає своїх синів, береже згірклу пам'ять про них у своєму серці, з присмаком туги і ганьби. Сьогодні до нашого народу повертаються імена тих, хто пройшов довгий шлях від забуття до безсмертя. Тих, хто вітром негод віднесений був далеко за межі України, а в думках, у віршах висловлювали незгасне бажання повернутись на рідну землюТак, І. Багряний усе життя біг над прірвою з вірою в людину.
Він поспішав, боровся завзято, знесилювався, запалювався гнівом, вірив у тріумф людської гідності, адже з юнацьких літ заповів собі бути тільки Людиною
Скільки широти і глибини у відтворенні життя українців вдалині від рідної землі. Не втратили вони зв'язку з рідною Україною: і пучечок васильків, і розповіді легенд, дотримання обрядів і звичаїв,то сумна, то тужлива, то весела, звучить-ллється українська пісня.
Немає з нами І. Багряного, але твори його повернулися в Україну, щоб вічно бути з нами