1) виявлення потреби у формуванні джерела права;

2) розроблення проєкту нормативно-правового акта або іншого джерела права;

3) проведення експертизи, правової оцінки та аналізу відповідного джерела права, зокрема, на предмет узгодження з іншими актами правотворчості, міжнародними актами, врахування громадських інтересів або інтересів окремих регіонів;

4) доопрацювання і формування остаточного проєкту акта правотворчості;

5) розгляд і прийняття уповноваженим суб’єктом акта правотворчості;

6) оприлюднення та набрання чинності актом правотворчості.