Я – клубок протиріч,

В мені тьмяна і світла сила.

Той, хто мене зрозуміє,

Зможе тільки доторкнутись до душі.

Мене доповнюють і добро,

І зло, що таїться в кожній людині.

Я знаю, що таке біль і радість,

Я знаю, як жити, щоб не зіпсуватись.

Мені притаманний характер бароко,

З його піднесенням і глибинністю.

Як у поезії, так і в житті,

Я бачу красу, де інші бачать лише бруд.

Я – клубок протиріч,

І ніхто не може змусити мене бути однозначним.

Тому я лишаюся тим, хто я є,

І йду далі, розгортаючись в нових образах.