1.Хлопчик, якого назвали Петрусем, народився сліпим…. обличчя хлопчика завжди (було) нерухоме і якось не по-дитячому серйозне.
2.Чудового весняного дня … вивели хлопчика в поле, на берег близької річки. На обличчі хлопчика з'явився безпорадно-розгублений вираз... Від цих нових звуків сильно колотилося дитяче серце. Трель жайворонка, тихий шелест зазеленілої берізки…. – усі ці звуки хлопчик не міг схопити у цілості, і раптом знепритомнів.
3. (Максим зрозумів, що) чуйна натура хлопчика здатна відгукнутися, незважаючи на сліпоту, на поетичні образи пісні.
4. Для свого віку хлопчик був високий і стрункий; обличчя його було трохи бліде, риси тонкі й виразні. Чорне волосся ще дужче відтіняло білість обличчя, а великі, темні, мало рухливі очі надавали йому своєрідного виразу, що якось зразу привертав увагу. Його рухи в знайомому місці були впевнені, та все ж помітно було, що природна жвавість придушена і проявляється іноді досить різкими нервовими поривами.
Answers & Comments
Verified answer
Ответ:
1.Хлопчик, якого назвали Петрусем, народився сліпим…. обличчя хлопчика завжди (було) нерухоме і якось не по-дитячому серйозне.
2.Чудового весняного дня … вивели хлопчика в поле, на берег близької річки. На обличчі хлопчика з'явився безпорадно-розгублений вираз... Від цих нових звуків сильно колотилося дитяче серце. Трель жайворонка, тихий шелест зазеленілої берізки…. – усі ці звуки хлопчик не міг схопити у цілості, і раптом знепритомнів.
3. (Максим зрозумів, що) чуйна натура хлопчика здатна відгукнутися, незважаючи на сліпоту, на поетичні образи пісні.
4. Для свого віку хлопчик був високий і стрункий; обличчя його було трохи бліде, риси тонкі й виразні. Чорне волосся ще дужче відтіняло білість обличчя, а великі, темні, мало рухливі очі надавали йому своєрідного виразу, що якось зразу привертав увагу. Його рухи в знайомому місці були впевнені, та все ж помітно було, що природна жвавість придушена і проявляється іноді досить різкими нервовими поривами.