Прочитайте текст, доведіть, що він належить до наукового стилю. Викорис тайте подану на форзаці підручника таблицю «Науковий стиль» Характер (від гр. charakter - відмітна риса, ознака, особливість) це сукупність відносно стійких індивідуальних якостей особистості, що проявляються в її діях, поведінці, ставленні до людей, колективу, до себе, праці, речей тощо. Риси характеру допомагають (або заважають) особис тості встановлювати взаємини з людьми, вирішувати складні життєві пи- тання, відповідати за свої дії та поведінку в суспільстві. Пізнання харак- теру індивіда дає змогу з великою імовірністю передбачати його вчинки й поведінку. Сукупність рис, властивих представникам певної нації, називають на ціональним характером. До таких рис відносять почуття, вольові якості, цінності, що виявляються в способі мислення, мові, культурі, традиці ях, звичаях, обрядах, у всіх сферах життя і діяльності. Саме тому якос ті національного характеру вивчають, аналізуючи національні традиції, звичаї, вірування, історію та природні умови життя. Таким чином, на- ціональний характер - це поєднання рис, які відрізняють одну націю від іншої. Необхідно пам'ятати, що наявність і розвиток таких рис обумовлено економічними, історичними та географічними умовами існування нації на певному етапі її розвитку. За майже тисячолітню історію існування українців як нації сформува лися самобутні риси українського національного характеру. За результата ми досліджень, основними позитивними рисами національного характеру українців є демократичність, волелюбність, емоційність, що виявляється в музичності, наближеність українців до природи, культ жінки і родини, повага до старших, релігійність, толерантність до інших народів тощо. Українці працьовиті, добрі, довірливі, терплячі, щедрі, гостинні й по- етичні люди з великим почуттям гумору. Серед негативних рис національного характеру українців називають мрійливість, імпульсивність, неузгодженість між словом і ділом, індивідуалізм, складнощі у взаєморозумінні. Науковці вказують на підвищену чутливість українців, їхню вразливість, схильність ображатися і, відпо відно, слабку вольову регуляцію. Національний характер українців яскраво проявляється в самобут ній мові. Поетичність і чутливість українців витворили значну кількість епітетів, що зробило мову колоритною, образною. Існує велика кількість усталених порівнянь (голос як дзвіночок, як рев, як тихий шелест, як музика, як грім, як скрип немазаного воза; дівчина горличка, як сива зозулька, як ластівка, як пава, як пташка, як голуб - як ясочка, як ка, як пишна квітка, як дзига, як стріла, як рибонька, як зіронька, як сонечко ясне, як струнка тополя, як зелена верба, як вишня, як червона калина, як берізка, як яблунька, як маківка, як маків цвіт, як лагідне літо, як весна, як писанка, як картинка: хлопець - як вітер, як вихор, як місяць, як сокіл, як орел, як голуб, міцний як дуб, як вогонь, високий як явір, кучерявий як барвінок). Поетичність українців виявляється у великій кількості пестливих слів, часто вживаних у контексті, який передбачає якщо не агрубіле значення слова, то принаймні нейтральне. Так, слово «ворог», лексичне значення якого «той, хто перебуває у стані ворожнечі з ким-небудь, противник». у мові фольклору часто має пестливу форму, що, здавалось би, суперечить логіці. Це засвідчує доброту, великодушність, здатність прощати найбо лючіші образи. За допомогою суфіксів, що надають слову значення пестливості та зменшеності, крім іменників, утворюються прикметники, прислівники і навіть дієслова. Так, від прикметника тонкий утворено 11 пестливих слів: тонюній, тонюсінький, тонюсічкий, тоненький, тонесенький, то несененький, тонюсенечкий, тонісінький, тонісіченький, тонюсіненький. тонюсіченький; від дієслова їсти 8 пестливих слів: їсточки, їстоньки. їстуні, їстки, їстуноньки, їстусики, їстусі, їстусеньки. Подібних при- кладів в українській мові багато. Дослідники відзначають властиве українцям почуття гумору. Уміння у звичайному, буденному бачити незвичайне й особливе, уміння посміятися передовсім із себе - ось що відрізняє українців від інших народів. Більшість науковців схиляються до того, що українцям властива така психологічна риса, як інтровертованість. Ця особливість виявляється в спрямованості (установці) на власний внутрішній світ, на проблеми пе- редовсім власного соціуму. Саме тому родина, найближча громада мають для українців особливу цінність. Інтровертованість виявляється також у миролюбності, несхильності до агресії та насильства, у зосередженості на своїй внутрішній свободі. Певна закритість для зовнішнього світу породжує особистісну стриманість, ви- тривалість та впертість у досягненні задумів. Майже всі дослідники відзначають таку характерологічну рису укра їнців, як індивідуалізм. Основні її прояви — ність, незалежність, самостійність), хазяйновитість (працелюбність, ощад ливість, почуття власника), честолюбство (прагнення до самовиявлення, наполегливість), оптимізм (життєрадісність, веселість). Національний характер ​