маша1198
Іван IV Грозний (рос. Иван (Иоанн) IV Грозный) (* 25 серпня 1530, с. Коломенське поблизу Москви — † 18 березня 1584, Москва) —московський самодержець; титулувався як великий князь Московський і всієї Русі, Великий государ, Божою милістю цар і великий князь всієї Русі[2] (з 16 січня 1547 р. до 18 березня 1584 р., крім 1575–1576 рр., коли «великим князем всєя Русі» був Симеон Бекбулатович).
Походив з молодшої на Русі гілки роду Рюриковичів(Мономаховичів) — Калитовичів (нащадки Івана Калити). Синвеликого князя московського Василя III та Олени Василівни Глинської, яка є прямим нащадком хана Мамая. Увійшов в історію Росії як дуже суперечлива особистість: з одного боку — як реформатор і талановитий публіцист, автор блискучих літературних «послань» до різних діячів[3], а з іншого — як жорстокийтиран і людина з хворобливою психікою[4].
З кінця 1540-х років правив за участю Вибраної ради. За його правління почали скликати Земські собори, укладений Судебник 1550 року. Проведені реформи суду та управління, зокрема впроваджені елементи самоврядування на місцевому рівні (губна, земська і інші реформи). Після зради князя Курбського, запровадженаопричнина (комплекс адміністративних і військових заходів для посилення царської влади та знищення опозиції). При Іванові IV встановлені торгівельні зв'язки з Англією (1553)[5] таГолландією, заснована перша друкарня у Москві (на вулиці Нікольській). Підкорені Казанське(1552) та Астраханське (1556) ханства. У 1558–1583 роках веласяЛівонська війна за вихід до Балтійського моря і вперта боротьба проти протекторату кримського хана — нащадка золотоординських ханів із династії Чингізідів — Девлет I Ґерая (Московсько-кримська війна 1571–1572). Після несподіваної перемоги у Молодинській битві(1572) Московська держава здобула фактичну незалежність та укріпила за собою права на Казанське та Астраханське ханства, а також розпочала приєднання Сибірського царства (1581). Внутрішня політика Івана IV, після смуги невдач під час Лівонської війни, набуларепресивного характеру щодобоярства і торгової верхівки. Багаторічна виснажлива війна на декілька фронтів призвела до посилення податкового тягара і селянської залежності.
Номінально (з трирічного віку та до смерті, точніше з 4 грудня 1533 р. по18 березня 1584) правив найдовше серед усіх московських монархів — 50 років та 105 днів.
Answers & Comments
Походив з молодшої на Русі гілки роду Рюриковичів(Мономаховичів) — Калитовичів (нащадки Івана Калити). Синвеликого князя московського Василя III та Олени Василівни Глинської, яка є прямим нащадком хана Мамая. Увійшов в історію Росії як дуже суперечлива особистість: з одного боку — як реформатор і талановитий публіцист, автор блискучих літературних «послань» до різних діячів[3], а з іншого — як жорстокийтиран і людина з хворобливою психікою[4].
З кінця 1540-х років правив за участю Вибраної ради. За його правління почали скликати Земські собори, укладений Судебник 1550 року. Проведені реформи суду та управління, зокрема впроваджені елементи самоврядування на місцевому рівні (губна, земська і інші реформи). Після зради князя Курбського, запровадженаопричнина (комплекс адміністративних і військових заходів для посилення царської влади та знищення опозиції). При Іванові IV встановлені торгівельні зв'язки з Англією (1553)[5] таГолландією, заснована перша друкарня у Москві (на вулиці Нікольській). Підкорені Казанське(1552) та Астраханське (1556) ханства. У 1558–1583 роках веласяЛівонська війна за вихід до Балтійського моря і вперта боротьба проти протекторату кримського хана — нащадка золотоординських ханів із династії Чингізідів — Девлет I Ґерая (Московсько-кримська війна 1571–1572). Після несподіваної перемоги у Молодинській битві(1572) Московська держава здобула фактичну незалежність та укріпила за собою права на Казанське та Астраханське ханства, а також розпочала приєднання Сибірського царства (1581). Внутрішня політика Івана IV, після смуги невдач під час Лівонської війни, набуларепресивного характеру щодобоярства і торгової верхівки. Багаторічна виснажлива війна на декілька фронтів призвела до посилення податкового тягара і селянської залежності.
Номінально (з трирічного віку та до смерті, точніше з 4 грудня 1533 р. по18 березня 1584) правив найдовше серед усіх московських монархів — 50 років та 105 днів.