Тіртей почав декламувати свої вірші: про стійкість у бою, про необхідність боронити батьківщину, про те, що краще полягти в битві за свій народ, ніж шукати притулок у далеких краях. І серця втомлених спартанських воїнів сповнилися відвагою, вони кинулися на ворогів і перемогли їх. Тіртей дістав звання почесного громадянина Спарти, а спартанці відтоді почали шанувати мистецтво слова. Невтомні войовники, вони перед битвою приносили жертви не богу війни Аресу, а музам, бо просили не перемоги, а поета, який зміг би цю перемогу оспівати...
Объяснение
тіртей своїми віршами піднімав бойовий дух воїнів
Не було в Елладі міста, де б до мистецтв ставилися гірше, ніж у Спарті. Колись звідти навіть вигнали всіх митців, бо ті начебто не приносили державі «жодної користі». Однак переказують, що під час війни Спарти з Мессе-нією жодна зі сторін довго не могла перемогти. Тоді спартанці отримали пророцтво: вони не переможуть доти, доки не попросять допомоги в афінян, своїх найзапекліших суперників. Що поробиш, з богами не сперечаються: зціпивши зуби, спартанські посли вирушили до Афін. Там теж здивувалися їхньому проханню і наказали зачекати під міською брамою. Яким же було обурення войовничих спартанців, коли з Афін їм на «допомогу» вийшов не загін добре озброєних гоплітів, а кульгавий учитель музики Тіртей. Від люті й приниження спартанці ледве не вбили його на місці, але побоялися гніву богів і взяли старигана із собою. Саме тоді війська спартанців і мессенців зійшлися у вирішальній битві — хто кого? І в найнапруженіший момент бою, коли спартанські лави, здавалося, не витримають стрімкого натиску чисельнішого супротивника, Тіртей почав декламувати свої вірші: про стійкість у бою, про необхідність боронити батьківщину, про те, що краще полягти в битві за свій народ, ніж шукати притулок у далеких краях. І серця втомлених спартанських воїнів сповнилися відвагою, вони кинулися на ворогів і перемогли їх. Тіртей дістав звання почесного громадянина Спарти, а спартанці відтоді почали шанувати мистецтво слова. Невтомні войовники, вони перед битвою приносили жертви не богу війни Аресу, а музам, бо просили не перемоги, а поета, який зміг би цю перемогу оспівати...(це не мій текст,взяла з інтернету,все,що знайшла)
Answers & Comments
Ответ:
Тіртей почав декламувати свої вірші: про стійкість у бою, про необхідність боронити батьківщину, про те, що краще полягти в битві за свій народ, ніж шукати притулок у далеких краях. І серця втомлених спартанських воїнів сповнилися відвагою, вони кинулися на ворогів і перемогли їх. Тіртей дістав звання почесного громадянина Спарти, а спартанці відтоді почали шанувати мистецтво слова. Невтомні войовники, вони перед битвою приносили жертви не богу війни Аресу, а музам, бо просили не перемоги, а поета, який зміг би цю перемогу оспівати...
Объяснение
тіртей своїми віршами піднімав бойовий дух воїнів
Не було в Елладі міста, де б до мистецтв ставилися гірше, ніж у Спарті. Колись звідти навіть вигнали всіх митців, бо ті начебто не приносили державі «жодної користі». Однак переказують, що під час війни Спарти з Мессе-нією жодна зі сторін довго не могла перемогти. Тоді спартанці отримали пророцтво: вони не переможуть доти, доки не попросять допомоги в афінян, своїх найзапекліших суперників. Що поробиш, з богами не сперечаються: зціпивши зуби, спартанські посли вирушили до Афін. Там теж здивувалися їхньому проханню і наказали зачекати під міською брамою. Яким же було обурення войовничих спартанців, коли з Афін їм на «допомогу» вийшов не загін добре озброєних гоплітів, а кульгавий учитель музики Тіртей. Від люті й приниження спартанці ледве не вбили його на місці, але побоялися гніву богів і взяли старигана із собою. Саме тоді війська спартанців і мессенців зійшлися у вирішальній битві — хто кого? І в найнапруженіший момент бою, коли спартанські лави, здавалося, не витримають стрімкого натиску чисельнішого супротивника, Тіртей почав декламувати свої вірші: про стійкість у бою, про необхідність боронити батьківщину, про те, що краще полягти в битві за свій народ, ніж шукати притулок у далеких краях. І серця втомлених спартанських воїнів сповнилися відвагою, вони кинулися на ворогів і перемогли їх. Тіртей дістав звання почесного громадянина Спарти, а спартанці відтоді почали шанувати мистецтво слова. Невтомні войовники, вони перед битвою приносили жертви не богу війни Аресу, а музам, бо просили не перемоги, а поета, який зміг би цю перемогу оспівати...(це не мій текст,взяла з інтернету,все,що знайшла)