Англіканською Церквою називають Церкву, яка виникла в Англії після відлучення короля Генріха VIII і його відділення від Риму. Це відбулося в 1534 році. По суті, англіканізм виник як «пом'якшена» форма протестантизму, яка полягала головним чином в запереченні першості Папи Римського. Англіканізм характеризується трьома основними елементами: підпорядкування Церкви державі (главою Англіканської Церкви є англійський монарх); ієрархічна структура, яка виключає Папу Римського, але зберігає інші щаблі священичого стану – дияконство, пресвітерство і єпископство; і, нарешті, Prayer Book – збірник канонічних молитов, який є другим за значимістю священним текстом після Біблії. Англіканізм має довгу і складну історію. Відразу після відділення від Римської Церкви воно розпалося на різні течії. Деякі з них в різні епохи більше наближалися до протестантизму, інші – до католицизму. У 17 столітті послідовники кальвінізму, звані також пуританами, з одного боку сформували пресвітеріанську Церкву в Шотландії (яку, як і в реформованому кальвінізмі, очолює Синод), а з іншого боку – різні конгрегаціоналістські Церкви. У 18 столітті завдяки проповіді братів Уеслі з'явився рух пієтизму, який започаткував засновану в 1784 році Методистську Церкву. У 19 столітті так званий «Оксфордський рух» на чолі з Ньюменом, Пьюсі і Кіблом намагався зблизитися з Католицькою Церквою, але безуспішно, зокрема й через перехід Ньюмена в католицизм. Останнім часом надходить безліч прохань з боку англікан про приєднання до Католицької Церкви. Тому Папа Бенедикт XVI заснував для цього спеціальні «персональні ординаріати». Католицька Церква не визнає рукоположення англікан. Англіканські священики і єпископи не можуть здійснювати дійсне Таїнство Євхаристії, а також відпускати гріхи. Оскільки англіканізм є протестантизмом, хоча і в помірному вигляді, в ньому діє принцип «Sola Scriptura», а Святе Письмо інтерпретується вільно та індивідуально. І саме спотворення догматичного і морального характеру привели до того, що багато англікан сьогодні приєднуються до Католицької Церкви. Твердим стовпом віри залишається апостол Петро, якого Христос поставив скелею, точкою опори для віри кожного християнина: «І ти колись, навернувшись, утверджуй своїх братів».
Answers & Comments
Объяснение:
Англіканською Церквою називають Церкву, яка виникла в Англії після відлучення короля Генріха VIII і його відділення від Риму. Це відбулося в 1534 році. По суті, англіканізм виник як «пом'якшена» форма протестантизму, яка полягала головним чином в запереченні першості Папи Римського. Англіканізм характеризується трьома основними елементами: підпорядкування Церкви державі (главою Англіканської Церкви є англійський монарх); ієрархічна структура, яка виключає Папу Римського, але зберігає інші щаблі священичого стану – дияконство, пресвітерство і єпископство; і, нарешті, Prayer Book – збірник канонічних молитов, який є другим за значимістю священним текстом після Біблії. Англіканізм має довгу і складну історію. Відразу після відділення від Римської Церкви воно розпалося на різні течії. Деякі з них в різні епохи більше наближалися до протестантизму, інші – до католицизму. У 17 столітті послідовники кальвінізму, звані також пуританами, з одного боку сформували пресвітеріанську Церкву в Шотландії (яку, як і в реформованому кальвінізмі, очолює Синод), а з іншого боку – різні конгрегаціоналістські Церкви. У 18 столітті завдяки проповіді братів Уеслі з'явився рух пієтизму, який започаткував засновану в 1784 році Методистську Церкву. У 19 столітті так званий «Оксфордський рух» на чолі з Ньюменом, Пьюсі і Кіблом намагався зблизитися з Католицькою Церквою, але безуспішно, зокрема й через перехід Ньюмена в католицизм. Останнім часом надходить безліч прохань з боку англікан про приєднання до Католицької Церкви. Тому Папа Бенедикт XVI заснував для цього спеціальні «персональні ординаріати». Католицька Церква не визнає рукоположення англікан. Англіканські священики і єпископи не можуть здійснювати дійсне Таїнство Євхаристії, а також відпускати гріхи. Оскільки англіканізм є протестантизмом, хоча і в помірному вигляді, в ньому діє принцип «Sola Scriptura», а Святе Письмо інтерпретується вільно та індивідуально. І саме спотворення догматичного і морального характеру привели до того, що багато англікан сьогодні приєднуються до Католицької Церкви. Твердим стовпом віри залишається апостол Петро, якого Христос поставив скелею, точкою опори для віри кожного християнина: «І ти колись, навернувшись, утверджуй своїх братів».