Володимир Великий (близько 960 - 1015) - князь і хреститель Русі-України. 988 р. прийняв хрещення під іменем Василя, розпочав християнізацію Русі-України, встановивши Київську митрополію. Канонізований християнською церквою.
Після загибелі князя Святослава київський стіл перейшов до рук його старшого сина Ярополка, з іменем якого учені пов’язують початок першої братовбивчої війни за владу в Київській державі. Літописець свідчить, що року 977 Ярополк, бажаючи встановити одноосібне правління, пішов війною на брата Олега й розгромив його військо неподалік Овруча. Коли Олег утікав до міста, хтось штовхнув його з мосту в урвище. Князь загинув, а деревлянські землі було приєднано до Київського двору. Володимир, який на той час правив у Новгороді, аби не повторити долю брата, утік до Швеції. Звідти він повернувся із сильною варязькою дружиною і рушив на Київ. У 980 р., перемігшії Ярополка в боротьбі за великокнязівський стіл, «став княжити Володимир у Києві один».
Київська держава за князювання Володимира Великого
Посівши київський стіл, Володимир Святославович почав послідовно приєднувати нові землі до Русі. Розширюючи територію своїх володінь, князь відчутно посунув кордони в західному напрямку. До Київської держави увійшли землі слов’янських племен волинян та білих хорватів, балтійського племені ятвягів, а також Червенські міста: Перемишль, Волинь, Червень, Белз, частина яких перебувала у залежності від Чехії та Польщі.
На півночі київський князь здобув вихід до Балтійського моря, приєднавши племена іжора та водь. Чимало зусиль Володимир доклав до приборкання в’ятичів та волзьких болгар на східному напрямку.
Справи на південних кордонах також потребували постійної уваги. Візантійська імперія лишалася наймогутнішою державою, а східні кочові племена були так близько, що будь-якої миті могли вторгнутися й спустошити руські землі. Тому для оборони південних рубежів на Таманському й Керченському півостровах постало руське Тмутороканське князівство. На колишніх землях хозар кордони Русі захищало князівство Біла Вежа.
Отже, у часи князювання Володимира Великого завершилося формування території Київської держави: визначилися й закріпилися її кордони, які здебільшого збігалися з етнічними межами розселення східних слов’ян. Входили до неї і землі, заселені неслов’янськими племенами. На думку сучасних учених, Русь за князя Володимира набула ознак могутньої багатонаціональної імперії. Князь мусив подбати про зміцнення своєї влади і про входження Русі-України у європейські міждержавні відносини.
ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ
За легендою, «Змієві вали» виникли за сивої давнини, коли казковий богатир киянин Кожум’яка, перемігшії велетенського Змія, запряг його в гігантський плуг і орав ним землю довкола Києва. Змій загинув, а від оранки залишилися борозни. Обабіч них височіли величезні скиби землі, які в народі й прозвали «Змієвими валами».
Укріплення «Змієвих валів». Сучасна реконструкція
• Спроба Володимира Великого реформувати язичництво
На об’єднаних Володимиром землях мешкали різні племена й народи. Усі вони дотримувалися власних споконвічних звичаїв і традицій, вірили в різних богів, відрізнялися мовою, побутом, а найвіддаленіші - й способом життя.
Утвердившись на київському столі, князь Володимир вирішив не ламати старих порядків, а дещо реформувати традиційне язичництво, «примиривши» різних племінних богів. Літописець зазначає, що князь обрав декількох «найавторитетніших» богів з-поміж великого пантеону і наказав поклонятися тільки їм. Проте зусилля князя виявилися марними, язичництво не гуртувало людей.
Прочитайте уривок із джерела, роздивіться мініатюру і дайте відповіді на запитання. 1. Чому, на вашу думку, Володимир обрав саме цих богів для нового пантеону? Кого вони уособлювали? 2. Поміркуйте, чому реформоване язичництво не прижилося в Київській державі й не сприяло зміцненню князівської влади? 3. Визначте ставлення автора твору до подій, які він описує.
«І поставив він кумири на пагорбі, поза двором теремним: Перуна дерев’яного, - а голова його була срібна, а вус - золотий, - і Хорса, і Дажбога, і Стрибога, і Сімаргла, і Мокош. І приносили їм люди жертви, називаючи їх богами, і приводили синів своїх і жертвували їх цим бісам, і оскверняли землю требами своїми. І осквернилася жертвами їхніми земля Руськая і пагорб той».
«Повість минулих літ»
Спорудження за наказом князя капища головних богів Русі. Мініатюра XV ст.
• Запровадження християнства як державної релігії в Русі-Україні
У X ст. у наймогутніших державах світу панували монотеїстичні релігії - християнство, іслам та іудаїзм. Вони проголошували божественне походження влади правителя і втілювали принцип «один Бог на небі - один володар на землі». Сусідні християнські країни не сприймали язичницьку Русь як рівню й не спішили підтримувати з нею міждержавні відносини.
Answers & Comments
Ответ:
Володимир Великий (близько 960 - 1015) - князь і хреститель Русі-України. 988 р. прийняв хрещення під іменем Василя, розпочав християнізацію Русі-України, встановивши Київську митрополію. Канонізований християнською церквою.
Після загибелі князя Святослава київський стіл перейшов до рук його старшого сина Ярополка, з іменем якого учені пов’язують початок першої братовбивчої війни за владу в Київській державі. Літописець свідчить, що року 977 Ярополк, бажаючи встановити одноосібне правління, пішов війною на брата Олега й розгромив його військо неподалік Овруча. Коли Олег утікав до міста, хтось штовхнув його з мосту в урвище. Князь загинув, а деревлянські землі було приєднано до Київського двору. Володимир, який на той час правив у Новгороді, аби не повторити долю брата, утік до Швеції. Звідти він повернувся із сильною варязькою дружиною і рушив на Київ. У 980 р., перемігшії Ярополка в боротьбі за великокнязівський стіл, «став княжити Володимир у Києві один».
Київська держава за князювання Володимира Великого
Посівши київський стіл, Володимир Святославович почав послідовно приєднувати нові землі до Русі. Розширюючи територію своїх володінь, князь відчутно посунув кордони в західному напрямку. До Київської держави увійшли землі слов’янських племен волинян та білих хорватів, балтійського племені ятвягів, а також Червенські міста: Перемишль, Волинь, Червень, Белз, частина яких перебувала у залежності від Чехії та Польщі.
На півночі київський князь здобув вихід до Балтійського моря, приєднавши племена іжора та водь. Чимало зусиль Володимир доклав до приборкання в’ятичів та волзьких болгар на східному напрямку.
Справи на південних кордонах також потребували постійної уваги. Візантійська імперія лишалася наймогутнішою державою, а східні кочові племена були так близько, що будь-якої миті могли вторгнутися й спустошити руські землі. Тому для оборони південних рубежів на Таманському й Керченському півостровах постало руське Тмутороканське князівство. На колишніх землях хозар кордони Русі захищало князівство Біла Вежа.
Отже, у часи князювання Володимира Великого завершилося формування території Київської держави: визначилися й закріпилися її кордони, які здебільшого збігалися з етнічними межами розселення східних слов’ян. Входили до неї і землі, заселені неслов’янськими племенами. На думку сучасних учених, Русь за князя Володимира набула ознак могутньої багатонаціональної імперії. Князь мусив подбати про зміцнення своєї влади і про входження Русі-України у європейські міждержавні відносини.
ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ
За легендою, «Змієві вали» виникли за сивої давнини, коли казковий богатир киянин Кожум’яка, перемігшії велетенського Змія, запряг його в гігантський плуг і орав ним землю довкола Києва. Змій загинув, а від оранки залишилися борозни. Обабіч них височіли величезні скиби землі, які в народі й прозвали «Змієвими валами».
Укріплення «Змієвих валів». Сучасна реконструкція
• Спроба Володимира Великого реформувати язичництво
На об’єднаних Володимиром землях мешкали різні племена й народи. Усі вони дотримувалися власних споконвічних звичаїв і традицій, вірили в різних богів, відрізнялися мовою, побутом, а найвіддаленіші - й способом життя.
Утвердившись на київському столі, князь Володимир вирішив не ламати старих порядків, а дещо реформувати традиційне язичництво, «примиривши» різних племінних богів. Літописець зазначає, що князь обрав декількох «найавторитетніших» богів з-поміж великого пантеону і наказав поклонятися тільки їм. Проте зусилля князя виявилися марними, язичництво не гуртувало людей.
Прочитайте уривок із джерела, роздивіться мініатюру і дайте відповіді на запитання. 1. Чому, на вашу думку, Володимир обрав саме цих богів для нового пантеону? Кого вони уособлювали? 2. Поміркуйте, чому реформоване язичництво не прижилося в Київській державі й не сприяло зміцненню князівської влади? 3. Визначте ставлення автора твору до подій, які він описує.
«І поставив він кумири на пагорбі, поза двором теремним: Перуна дерев’яного, - а голова його була срібна, а вус - золотий, - і Хорса, і Дажбога, і Стрибога, і Сімаргла, і Мокош. І приносили їм люди жертви, називаючи їх богами, і приводили синів своїх і жертвували їх цим бісам, і оскверняли землю требами своїми. І осквернилася жертвами їхніми земля Руськая і пагорб той».
«Повість минулих літ»
Спорудження за наказом князя капища головних богів Русі. Мініатюра XV ст.
• Запровадження християнства як державної релігії в Русі-Україні
У X ст. у наймогутніших державах світу панували монотеїстичні релігії - християнство, іслам та іудаїзм. Вони проголошували божественне походження влади правителя і втілювали принцип «один Бог на небі - один володар на землі». Сусідні християнські країни не сприймали язичницьку Русь як рівню й не спішили підтримувати з нею міждержавні відносини.