juliapivovarвій знаменитий «Заповіт» Тарас Шевченко написав 25 грудня 1845р. вм.Переяславі під час важкої хвороби.У грудні 1845р. Шевченко гостював на Переяславщині у поміщика-декабристаС.Н. Самойлова і тяжко захворів. 24 грудня стан його різко погіршав— запалення легенів. Самойлови, побоюючись ще гіршого, відправляютьпоета в Переяслав до Козачковського. Тяжко було в дорозі, нелегше і поприбутті, хоч лікар-приятель зробив усе можливе. Прийшла невесела думка,що це, може, останні години його життя. Так не хотілося умирати, бо жтільки почав по-справжньому жити. Але до всього треба бути готовому,якщо раптом смерть, то треба сказати людям останнє слово. Нелюдськимизусиллями перемагаючії хворобу, якось підвівся і ослаблими рукамизапалив свічку. На папір лягли перші такі страшні для молодої людинислова:Як умру, то поховайтеМене...Отакі події наштовхнули Шевченка до написання «Заповіту». Але поштовх щене є причиною. Якби тільки хвороба поета була причиною, то ми мали бсуто особистий, так би мовити, приватний, а не громадянський заповіт.Насправді ж вірш був викликаний суспільно-політичними умовами життякраїни в 30-40-х роках XIX століття, сповнений глибокого революційногозмісту.Поет викриває соціальне зло, про яке спочатку наслухався, а потімпобачив на власні очі в 1843-1845 рр. Відвідавши знедолену своюВітчизну, проїхавши сотні сіл Полтавщини і Київщини, він чув відгомінспалахів селянських повстань по Україні. Побувавши і в панських палацах,і в мужицьких хатинках, він побачив, що пани влаштувалисобі рай, а селянам — пекло. Вінпобачив усе, вислухав усіх зробив висновок:...вставайте, кайдани порвіте.
Answers & Comments