Відповідь:

На мій погляд,Кайдаш топив в горілцісвої печалі, душений неспокій. Він намагався шукати порятунок у вірі, але й покинути оковиту не міг.

А мучили старого Кайдаша думк про те, що він добрий майстер, а змушений працювати або задурно як кріпак або за копійки на пана. В домі всім заправляла Кайдашиха, діти виросли, але належної поваги до батька не відчували.

Пояснення:

Вийшовши з церкви, Кайдаш пішов до пана за грішми. Він був добрий стельмах, робив панам і селянам вози, борони, плуги та рала і заробляв добрі гроші, але ніяк не міг вдержати їх у руках. Гроші втікали до шинкаря. Панщина поклала на Кайдашеві свій напечаток.

Забравши гроші, Кайдаш пішов додому, але при самій дорозі стояв шинок. Кайдаш не їв цілий день. Голод затяг йому живіт. "Треба випити хоч одну чарку горілки: одна чарка не гріх, бо вже од голоду аж шкура болить", — подумав Кайдаш і зайшов у шинок.

або після сварки, коли Карпо пхнув батька в груди:

На лаві сидів старий Кайдаш, сидів мовчки й coбi важко зітхав, підперши голову долонею й спершись ліктем на коліно. На його широкому блідому лобі, на його спущених віках лежала глибока, важка туга, лежав сором, перемішаний з жалем. Він не їв цілий день. Його тягло за живіт. Він накинув на себе свиту, надів шапку та й пiшов до шинку поминати святу п'ятницю та запивати сором