Державний устрій і політичне життя Сполучених Штатів Аме­рики. Політичне згуртування Сполучених Штатів збіглося в часі із завершенням індустріального дозрівання країни. США жили за Кон­ституцією 1787 р., яка врівноважувала сильну федеральну владу й авто­номію штатів.

Законодавча влада належала Конгресу, який складався з двох палат. Палата представників обиралася населенням штатів, а членів Сенату оби­рали парламенти штатів. Палата представників і Сенат мали рівні права.

Головою виконавчої влади був президент, який обирався загальним голосуванням в усіх штатах. Президент обирався на 4-річний термін, але міг бути переобраний. Він був главою держави й уряду; президенту доручалося верховне командування збройними силами.

Для усунення президента від влади конституція вимагала обґрунтованого звинува­чення в державній зраді, хабарництві та інших тяжких злочинах. Це правило застосовувалося й до міністрів уряду.

Третьою гілкою влади в США був суд. Паралельно із судами штатів діяла й федеральна судова система, що складалася з районних та окружних судів.

Конгрес надавав Верховному суду право скасовувати будь-який закон, який порушував конституцію. Верховний суд також міг видавати накази, обов'язкові для органів виконавчої влади, вклю­чаючи президента й міністрів.

Американці непохитно вірили в перевагу республіканської форми прав­ління, досконалість федерального устрою своєї держави, а також у «ви­нятковість американця». Вони були єдині в тому, що місія Сполучених Штатів полягає в поширенні американського досвіду на інші народи.