Князеві Леву Даниловичу в історіографії не повезло. Практично все життя провівши у сідлі з мечем в руках, „князь думен и хоробор на рати, немало бо показа мужьство свое во многых ратех”, „винахідник машин для здобування фортець”, не потурбувався про власного літописця, а волинські редактори, князі яких дуже неприхильно ставилися до свого старшого брата, перенесли цю неприязнь на сторінки Галицько-Волинського літопису. Але попри все це на сторінках цієї пам’ятки, а також інших документів, проступає образ одного з найбільших військових діячів княжої доби. Напевно також не випадково, що саме Лев Данилович був дуже популярним серед різних верств українського населення, особливо на землях своїх колишніх князівств, впродовж ХV-XIX століть. Життя і діяльність князя Лева Даниловича досліджені тільки фрагментарно , тоді як відтворення життя і діяльності військових діячів минулого – одне з головних і нагальних завдань української військової історії.  Лев Данилович брав участь майже у всіх походах свого батька, починаючи з участі у боротьбі з галицьким претендентом Ростиславом Михайловичем у 1244 р. Пізніше йому доводилося воювати майже до кінця життя