Ответ: 1. Від озера наближається мати, а з нею молода повновида молодиця, в червоній хустці з торочками, в бурячковій спідниці, дрібно та рівно зафалдованій; так само зафалдований і зелений фартух з нашитими на ньому білими, червоними та жовтими стяжками; сорочка густо натикана червоним та синім, намисто дзвонить дукачами на білій пухкій шиї, міцна крайка тісно перетягає стан, і від того кругла, заживна постать здається ще розкішнішою. Молодиця йде замашистою ходою, аж стара ледве поспіває за нею.

2. Яка ти бистра!

Ось ліпше не займай, бо поборю!

3. Лукашу,

нехай ся жінка більше не приходить, –

я не люблю її: вона лукава,

як видра.

4. Ні, сього доволі.

Ся жінка хижа, наче рись.

5. Отже й не змовчить! – Мати Лукаша про Кили