потрібно написати анотацію до статті
ГОДОНІМИ МІСТА БЕРШАДІ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Сьогодні інтерес лінгвістів до годонімів стрімко зростає, оскільки це
не просто назви вулиць, а історія міста, відображена в номінації його
вулиць. Цей клас онімної лексики вивчали Н. Подольська [4], А. Титаренко
[6], Я. Янчишина [8], Р. Яцків [9], О. Расовська та Л. Ящук [5],
Г. Мокрицький [3] та ін.
Досліджуючи назви вулиць м. Житомира, Г. Мокрицький класифікує
годоніми за п’ятьма лексико-семантичними групами, які мотивовані:
1) географічними назвами; 2) антропонімічними назвами; 3) виробничими
топонімами; 4) професійно-соціальними онімами; 5) релігійними назвами
[3, с. 10]. О. Расовська та Л. Ящук дещо розширили цю класифікацію і серед
годонімів м. Житомира виокремили 13 лексико-семантичних груп:
1) власне топонімічні годоніми; 2) епонімічні годоніми; 3) ергонімічні
годоніми; 4) соціально-історичні годоніми та інші [5, с. 181–184].
І. Ільченко на матеріалі назв вулиць м. Запоріжжя формулює три основних
принципи їх номінації: 1) номінація об’єкта за зв’язком із життям та
діяльністю людей; 2) номінація вулиць за їх зв’язком з навколишніми
об’єктами; 3) номінація об’єкта за його властивостями і якостями [2, с. 223].
Дослідниця назв вулиць м. Умані Ю. Фернос виокремила 4 групи годонімів:
1) меморіальні; 2) асоціативні; 3) локативні; 4) квалітативні [7, с. 301–302].
Годоніми міста Бершаді Вінницької області ніколи не були предметом
дослідження мовознавців, що і визначає актуальність нашого дослідження.
Мета – проаналізувати назви вулиць м. Бершаді за лексикосемантичними групами, з’ясувати мотиваційні ознаки номінації вулиць до
та під час перейменування у зв’язку із Законом про декомунізацію.
81
Джерелами дослідження є матеріали засідань Бершадської міської ради що
стосуються перейменування вулиць та провулків у зв’язку із Законом про
декомунізацію, та власна картотека, яка нараховує 107 назв вулиць та 18
назв провулків м. Бершаді Вінницької області.
Об’єкт дослідження – номінації вулиць і провулків та їх семантична
характеристика, предмет – структурно-семантичні особливості назв
вулиць і провулків м. Бершаді.
Місто Бершадь Вінницької області відоме з 1459 року. Розташоване на
берегах річки Дохни. Є адміністративним центром Бершадської міської
територіальної громадси Вінницької області.
Годоніми суттєво впливають на історичну пам’ять, тому у 2015 році в
Україні були ухвалені «декомунізаційні» закони, зокрема визнано
необхідність вилучення з публічного простору символів комуністичного
минулого [1, с. 219]. Бершадська міська рада 25 січня 2016 р. затвердила
рішення про перейменування вулиць міста Бершаді. Перейменуванню
підлягали назви, пов’язані з комуністичним тоталітарним режимом,
містили назви його органів влади й імена діячів СРСР, уславлювали події,
пов’язані з тоталітарним культом. У Бершаді перейменовано 45 вулиць і
провулків з метою розірвати зв’язок міста з російською історією та
вплинути на історичну свідомість бершадців.
У дослідженні розглядаємо годоніми, які існували раніше, та нові,
утворені під час декомунізації, і класифікуємо їх на такі групи:
1. Антропонімічні годоніми (назви, які походять від власних імен
визначних людей):
а) гетьманів України, воєвод, історичних постатей: Дмитра
Вишневецького, провул. Дмитра Вишневецького, Пилипа Орлика, Івана
Мазепи, Ярослава Мудрого, Миколи Міхновського (український політичний
і громадський діяч, адвокат, публіцист, перший ідеолог українського
націоналізму та організатор війська), Максима Залізняка, Івана
Виговського, Богдана Хмельницького, Богуна, Грушевського, Кармелюка
(ватажок селянського руху на Поділлі у 1813–1835 роках), Лободи (гетьман
запорізьких козаків), Максима Кривоноса. Зауважимо, що в цій групі
переважає модель «ім’я + прізвище»;
б) українських і радянських космонавтів: Леоніда Каденюка, Гагаріна,
Титова, Поповича;
в) відомих науковців: Михайла Драгоманова, Левка Медвідя
(український гігієніст, академік Академії медичних наук СРСР), Іполита
Зборовського (громадський, культурний та музейний діяч, краєзнавець,
засновник кредитного руху на Бершадщині)
​