У світі, де багато людей зосереджені на зовнішності та матеріальних цінностях, часто забувається про внутрішню красу та духовний світ. У такому контексті, можна сказати, що незряча душа гірше за сліпоту.

Що таке незряча душа? Це стан, коли людина втрачає здатність бачити справжню красу світу, почуття співчуття та емпатії. Вона закривається в собі, не бачить радості у простих речах, не розуміє значення справжнього щастя. Це стан, коли людина стає відчуженою від себе і оточуючих.

Сліпота, у свою чергу, може мати фізичну або зовнішню форму, коли людина не бачить світ зі своїми очима. Але це не заважає їй відчувати красу життя та спілкуватися з людьми. Вона може відчувати емоції, любов, радість і печаль, і відкриває свою душу для взаємодії з іншими.

Оскільки незряча душа гірше за сліпоту, то це означає, що без внутрішньої гармонії та духовності людина втрачає здатність насолоджуватися життям. Вона може мати всі зовнішні блага, але відчуває пустоту всередині себе. Незряча душа не вміє цінувати прекрасне, бо не вміє побачити його. Вона живе у своєму власному темному світі, де відсутня світло і тепло.