У Південній Азії, на півострові Індостан, була розташована величезна країна – Стародавня Індія. Тепер на її території існують п'ять держав – Індія, Пакистан, Непал, Бангладеш, Шрі-Ланка. Береги Індії із заходу, зі сходу і з півдня омиваються Індійським океаном. Аравійським морем та Бенгальською затокою. На півночі країна оточена найбільшим і найвищим у світі гірським хребтом – Гімалаями, які відділяли Індію від інших країн світу. Тільки на північному заході Індії пролягав у давнину шлях з неї в інші країни.
Основні заняття Індійців:
Основними заняттями Стародавньої Індії було осіле землеробство та тваринництво.
Корисні копалини давали їм можливість займатися ювелірною справою, ремісництвом, а бавовник, що вирощується, - ткацтвом. Пізніше індійці займалися торгівлею - торгували тканинами та прянощами.
Пояснення:
Для цього складалися сприятливі погодні умови, а також в Індії були 2 повноводні річки, які, розливаючись, робили грунт родючим. Тому всі села ґрунтувалися вздовж цих річок.
Також уздовж річок розорювалися поля для подальшого вирощування пшениці, ячменю та овочів, бобоІндійці також розводили курей та овець.
Стародавній Китай:
Географічне положення:На південному сході Азії, відгородившись від світу високими горами, знаходиться Велика Китайська рівнина. Зручне географічне розташування, клімат і багата природа створили всі передумови розвитку однієї з найпотужніших цивілізацій під назвою Стародавній Китай.
Основні заняття Китайців:
Головне заняття китайців – землеробство. Землю обробляли спочатку мотикою, а потім дерев’яним плугом.
У північній частині країни переважало вирощування чумизу (вид проса), а в південній – рису. Допоміжну роль у господарстві відігравали садівництво і городництво; також розводили свійську худобу – коней, корів, овець, свиней.
Із давніх часів китайці навчилися виготовляти шовк – натуральну тканину, волокна для якої отримують із коконів личинки шовкопряда.
У VII–VI ст. до н. е. китайці навчилися видобувати й обробляти залізо. Завдяки поширенню залізних знарядь праці китайці змогли обробляти не лише м’яку землю річних долин, а й більш тверді ґрунти.
Answers & Comments
1)Стародавня Індія;
Географічне положення:
У Південній Азії, на півострові Індостан, була розташована величезна країна – Стародавня Індія. Тепер на її території існують п'ять держав – Індія, Пакистан, Непал, Бангладеш, Шрі-Ланка. Береги Індії із заходу, зі сходу і з півдня омиваються Індійським океаном. Аравійським морем та Бенгальською затокою. На півночі країна оточена найбільшим і найвищим у світі гірським хребтом – Гімалаями, які відділяли Індію від інших країн світу. Тільки на північному заході Індії пролягав у давнину шлях з неї в інші країни.
Основні заняття Індійців:
Основними заняттями Стародавньої Індії було осіле землеробство та тваринництво.
Корисні копалини давали їм можливість займатися ювелірною справою, ремісництвом, а бавовник, що вирощується, - ткацтвом. Пізніше індійці займалися торгівлею - торгували тканинами та прянощами.
Пояснення:
Для цього складалися сприятливі погодні умови, а також в Індії були 2 повноводні річки, які, розливаючись, робили грунт родючим. Тому всі села ґрунтувалися вздовж цих річок.
Також уздовж річок розорювалися поля для подальшого вирощування пшениці, ячменю та овочів, бобоІндійці також розводили курей та овець.
Стародавній Китай:
Географічне положення:На південному сході Азії, відгородившись від світу високими горами, знаходиться Велика Китайська рівнина. Зручне географічне розташування, клімат і багата природа створили всі передумови розвитку однієї з найпотужніших цивілізацій під назвою Стародавній Китай.
Основні заняття Китайців:
Головне заняття китайців – землеробство. Землю обробляли спочатку мотикою, а потім дерев’яним плугом.
У північній частині країни переважало вирощування чумизу (вид проса), а в південній – рису. Допоміжну роль у господарстві відігравали садівництво і городництво; також розводили свійську худобу – коней, корів, овець, свиней.
Із давніх часів китайці навчилися виготовляти шовк – натуральну тканину, волокна для якої отримують із коконів личинки шовкопряда.
У VII–VI ст. до н. е. китайці навчилися видобувати й обробляти залізо. Завдяки поширенню залізних знарядь праці китайці змогли обробляти не лише м’яку землю річних долин, а й більш тверді ґрунти.