Ответ:

До істини ще потрібно докопатися…

Знаєш, чому пустеля не викликає в мені відчуття безвиході? Десь посеред посушливого простору, все одно є надія відшукати цілющі джерела…

Тварина зберігає своє витонченість і грацію до старості. А благородна глина, з якої зліплений людина, з роками зіщулюється і перетворюється в пил…)))

Дорослим людям здається, що вони займають велике місце.

В любові, порівнюєш себе з квіткою. Здається, що такого аромату і ніжних пелюсток немає більше ні на одній планеті…

Сміх в житті також важливий, як оазис у спекотній і безкрайньої пустелі.

Ти так цінуєш свою трояндою, тому що вклав в неї всю душу. Тому вона і здається екзотичним і унікальним квіткою у всій всесвіту.

Напевно, це благородно – померти, заради завоювання нових земель, але реалії сучасної війни руйнують навіть цілі, заради яких вона задумувалась…

… людям не дістає власної уяви. Вони лише запам’ятовують сказане кимось, щоб потім повторити це від себе…

Ти живеш у своїх вчинках, а не в тілі. Ти — це твої дії, і немає іншого тебе.

Объяснение: