У "Божественній комедії" Данте Аліг'єрі, головний герой, віршувальник Данте, втрачає свідомість після того, як розповідає Франчесці ді своїй смерті і про втрату надії на зустріч зі своєю коханою Беатріче в Раї. Франческа розповідає Данте про свою непокірливу любов до Паоло Мальвальді, яка була причиною їхньої спільної долі в Пеклі. Її розповідь про трагічну історію кохання вразила Данте до такої міри, що він втрачає свідомість і терпить велике страждання.

Після цього події Данте продовжує свою подорож у Пекло разом з Віргілієм, який є його провідником у цьому епічному епізоді твору. У "Божественній комедії" подорож Данте представляє собою духовний шлях самовдосконалення та очищення, і його втрата свідомості в цьому контексті може бути сприйнята як символичний момент, коли він стикається зі своїми власними емоціями і внутрішнім стражданням.