Даю все балы!!! Со(н/лн)це в(е/и)сіло на син(ьо/о)/золотих струнах […] що були напнуті від густих в(е/и)рхівок до самої землі. У його проме(н/нн)ях пр(е/и)надно в(е/и)глядала кожна ягі(д/т)ка […] яскраво красувалася кожна квітка. Кожна ст(е/и)блинка ніби (з/дз)веніла. Тихо погойдувалися фіалково/сині (з/дз)воники й пов(е/и)ртали свої гл(е/и)бокі чаш(е/и)ч(ь)ки до л(е/и)ген(ь)кого віт(е/и)рця. Не/порушно стояв янтарно-м(е/и)довий звіро/бій та ображався за свою страшну назву. Гір(ь)ко палахкотів жовтий оман […] ро(з/с)віював на/вкруги густо (з/с)плет(е/и)ні козубки. Білувато/з(е/и)лений дягель дратував б(дж/ж)іл. Яскраво-рожеві золото/тисяч(ь)ники поро(з/с)кривали свої парасол(ь)ки й намагалися заховати від со(н/лн)ця бояз(ь)кий коп(е/и)тняк. Темно-пурпуровий родовик нах(е/и)лявся до рожевої м(е/и)дунки. Він наш(е/і)птував їй щос(ь) не/ймовірно цікаве, бо та від задоволе(н/нн)я аж наг(е/и)налася до/з(е/і)млі. Галяв(е/и)нка ж(е/и)ла […] кол(е/и)халася […] гомоніла […] с(ь)міялася […] раділа.
Answers & Comments
Verified answer
Відповідь:
сонце висіло на синьо-золотих струнах, що були напнуті від густих верхівок до самої землі. У його променях принадно виглядала кожна ягідка, яскраво красувалася кожна квітка. Кожн стеблинка ніби дзвеніла. Тихо погойдувалися фіалково-сині дзвоники й повертали свої глибокі чашечки до легенького вітерця. Непорушно стояв янтарно-медовий звіробій та ображався за свою страшну назву. Гірко палахкотів жовтий оман, розвіював навкруги густо сплетені козубки. Білувато-зелений дягель дратував бджіл. Яскраво-рожеві золототисячники порозкривали свої парасольки й намагалися заховати від сонця боязкий копитняк. Темно-пурпуровий родовик нахилявся до рожевої медунки. Він нашіптував їй щось неймовірно цікаве, бо та від задоволення аж нагиналася до землі. Галявинка жила, колихалася, гомоніла, сміялася,раділа.