Ответ:

У світі літератури Франца Кафки, який був одним із провідних представників екзистенціалізму та абсурдизму, новела "Перевтілення" виступає як втілення абсурдності та непередбачуваності життя. Споглядаючи цей світ крізь призму оповіді про Грегора Замзу, який прокидається одного ранку у тілі комахи, важко не помітити суцільний парадокс та неймовірність подій.

Замежжя між реальністю та сюрреалістичними образами Кафки викликає роздуми про трагічну самотність, втрату ідентичності та поневолення особистості в системі суспільства. Грегор Сама собою стає чужим, а його спроби адаптуватися до зміненого стану призводять до безперервної безпорадності.

Абсурдність у "Перевтіленні" не тільки виражена у фізичних змінах головного героя, а й у реакції його родини та оточуючих. Вони, замість спроб відшукати розуміння або співчуття, виявляють відстороненість, неприйняття та навіть ворожість. Такий обернений світ породжує в героя внутрішню боротьбу та відчуття втрати, яке виходить за межі фізичної перевтіленості.

Ця новела Кафки, як своєрідний маніфест абсурдизму, піднімає питання про сенс існування в світі, де раціональність та логіка здаються безсмисленими. Через трагічний образ Грегора читач розуміє, що справжній абсурд лежить не лише в його перевтіленні, але й у безпомічності перед безперервною боротьбою з несправедливістю, яка існує в самому корінні життя.