У творі "Ніч перед боєм" можна знайти двох дідів-перевізників - Івана Бондаренка та Онуфрія Гуцуляка. Ці персонажі мають декілька спільних рис, але вони також відрізняються один від одного.
Обидва діди-перевізники є досвідченими та вмілими людьми, які знають дороги та можуть дістатися до будь-якого місця, навіть у найгірших умовах. Наприклад, Іван Бондаренко, що живе в околицях Городища, здатний пройти "до Черкас через гору, де нікому не хочеться йти" (розділ 1). Онуфрій Гуцуляк, зі свого боку, вмів "їхати тихенько і поволі", щоб "ніхто не почув, аби його не затримали" (розділ 4).
Однак, Іван Бондаренко та Онуфрій Гуцуляк відрізняються своїми особистісними якостями. Іван Бондаренко - впевнений у собі та своїх здібностях, що може стати в нагоді в екстремальних ситуаціях. Наприклад, під час розмови з Петром Григоровичем, Іван Бондаренко стверджує, що "боятися треба тільки, коли нічого не можна зробити, а коли можна, то чому б не ризикнути?" (розділ 2).
Онуфрій Гуцуляк же є більш обережним та розсудливим, що робить його більш обережним у виконанні своєї роботи. Наприклад, він пильно стежить за тим, щоб "візок не брякало, а не брякало - значить, їде легенько" (розділ 4).
Отже, обидва діди-перевізники володіють досвідом та вмінням ді
Answers & Comments
Ответ:
У творі "Ніч перед боєм" можна знайти двох дідів-перевізників - Івана Бондаренка та Онуфрія Гуцуляка. Ці персонажі мають декілька спільних рис, але вони також відрізняються один від одного.
Обидва діди-перевізники є досвідченими та вмілими людьми, які знають дороги та можуть дістатися до будь-якого місця, навіть у найгірших умовах. Наприклад, Іван Бондаренко, що живе в околицях Городища, здатний пройти "до Черкас через гору, де нікому не хочеться йти" (розділ 1). Онуфрій Гуцуляк, зі свого боку, вмів "їхати тихенько і поволі", щоб "ніхто не почув, аби його не затримали" (розділ 4).
Однак, Іван Бондаренко та Онуфрій Гуцуляк відрізняються своїми особистісними якостями. Іван Бондаренко - впевнений у собі та своїх здібностях, що може стати в нагоді в екстремальних ситуаціях. Наприклад, під час розмови з Петром Григоровичем, Іван Бондаренко стверджує, що "боятися треба тільки, коли нічого не можна зробити, а коли можна, то чому б не ризикнути?" (розділ 2).
Онуфрій Гуцуляк же є більш обережним та розсудливим, що робить його більш обережним у виконанні своєї роботи. Наприклад, він пильно стежить за тим, щоб "візок не брякало, а не брякало - значить, їде легенько" (розділ 4).
Отже, обидва діди-перевізники володіють досвідом та вмінням ді