Ответ:

Найбільшим на планеті є Тихий океан – його площа значно перевищує площу всіх материків Землі і майже дорівнює площі всіх інших океанів, разом узятих, а велетенські простори визначають значне різноманіття природно – кліматичних умов.

Ім'я океанові надав португальський мореплавець Фернан Маґеллан. Очолювана ним експедиція перетнула океан у 1520 році під час навколосвітнього плавання.

Ложе океану має складний рельєф, що пов'язано з особливостями будови земної кори. Підводні гори, хребти, величезні улоговини, підводні жолоби розкинулись на велетенських просторах, однак більша частина дна океану рівнинна. У Тихому океані відмічена максимальна глибина Світового океану –11 022 м (Маріанський жолоб).

Величезними розмірами океану пояснюються значні відмінності клімату, який змінюється від жаркого біля екватора до холодного в північній і південній частинах. Крім того, для океану характерним є порушення зонального розподілу температур у помірних і тропічних широтах.

Багатий і різноманітний органічний світ океану. Особливо це проявляється в теплих широтах біля узбережжя материків у приповерхневих водах. Тисячами видів риб, молюсків, мідій; тюленями, дельфінами, китами, іншими представниками морських глибин представлений живий світ океану.

Багатство біологічних ресурсів приваблює до акваторій океану науковців, туристів, рибалок. Саме звідси людство отримує більше половини світового вилову морепродуктів. У шельфових зонах дна океану виявлено значні поклади нафти та газу, інших мінеральних ресурсів.

Через те, що океаном проходять важливі морські шляхи, води океану є дуже забрудненими. Крім того значними є екологічні проблеми, пов'язані з випробуваннями атомної зброї, що колись здійснювались на тихоокеанських островах.

Індійський океан має порівняно невеликі розміри, але досить різноманітний рельєф дна. Найбільшою формою рельєфу є серединно-океанічний хребет, що трьома гілками розходиться від центру. Підводна окраїна Євразії в північній частині океану зростає за рахунок великої кількості осадового матеріалу, винесеного річками. Материковий схил у Бенґальській затоці стрімко опускається до ложа океану. Біля Зондських островів низка підводних хребтів представлена сотнями вулканів, третина серед яких – діючі. Тут же знаходиться найглибша ділянка океану – Зондський жолоб, 7 729 м.

Клімат Індійського океану різноманітний із чітко вираженою широтною зональністю в температурі і кількості опадів. Температура води і повітря знижується від екватора і тропіків. Значно коливається в залежності від співвідношення опадів і випаровування солоність вод (від 34 ‰ на екваторі і 35-37 ‰ в тропіках, до 42 ‰ в Червоному морі). Взагалі води Індійського океану є найтеплішими і найсолонішими у Світовому океані.

Значний вплив на клімат океану справляє материк Євразія завдяки мусонній циркуляція. Взимку потужні охолоджені повітряні маси зі суходолу переміщуються на океан. Влітку, навпаки, вологі океанічні повітряні маси рухаються вглиб континенту. Дія атмосферної циркуляції повітря спричинює так званий мусонний кругообіг морських течій: півроку води Південної Пасатної і Мусонної течій рухаються за годинниковою стрілкою, а півроку – проти неї.

Багатий органічний світ і природні ресурси океану, а також його положення (головні морські шляхи сполучають порти Атлантичного і Тихого океанів) визначили давнє освоєння та інтенсивне використання водних акваторій. У басейні Індійського океану знаходяться найбільший нафтодобувний та один із найбільших газодобувних регіонів світу – Перська затока.

Разом з тим, інтенсивне використання океану становить серйозну небезпеку забруднення не тільки для водних акваторій, а й для прибережних територій.