5. Дайте історичний коментар до подій та явищ, описаних у фрагментах джерел У чому історичне значення згаданих подій/явищ?
«Як би не ставилися до аграрної політики Столипіна - можна її приймати як найбільше зло, можна її благословляти як благодійну хірургічну операцію, - цією політикою він зробив вели чезний подвиг у російському житті. її зрушення воістину революційне.. з аграрною рефор-мою, яка ліквідувала общину, за значенням в економічному розвитку Росії в один ряд можуть бути поставлені лише звільнення селян і проведення залізниць» (П. Струве).
«Після довгих нарад, обмірковувань вирішили ми 1908 року відновити давню безпартійну за-гальну організацію, що існувала від 1897 до 1904 року, але тепер уже під назвою "Товариство українських поступовців" (так званий ТУП), без усякої програми, лиш на платформі федератив-ного устрою Росії та автономії України, у яке увійшли ті самі громади, що входили в Демокра-тично-радикальну партію» (Є. Чикаленко).
«Київський міський голова І. Дяков, перебуваючи в Петербурзі, зʼясовував у міністерстві внут-рішніх справ, чи буде допущено владою прийняті київським міським управлінням заходи до
100-річчя від дня народження поета Т. Г. Шевченка... В міністерстві... було заявлено, що владою ніяких святкувань, присвячених памʼяті Шевченка, дозволено не буде» (Газета «Киевлянин»,
4 лютого 1914 р.).
«Як би не ставилися до аграрної політики Столипіна - можна її приймати як найбільше зло, можна її благословляти як благодійну хірургічну операцію, - цією політикою він зробив вели чезний подвиг у російському житті. її зрушення воістину революційне.. з аграрною рефор-мою, яка ліквідувала общину, за значенням в економічному розвитку Росії в один ряд можуть бути поставлені лише звільнення селян і проведення залізниць» (П. Струве).
«Після довгих нарад, обмірковувань вирішили ми 1908 року відновити давню безпартійну за-гальну організацію, що існувала від 1897 до 1904 року, але тепер уже під назвою "Товариство українських поступовців" (так званий ТУП), без усякої програми, лиш на платформі федератив-ного устрою Росії та автономії України, у яке увійшли ті самі громади, що входили в Демокра-тично-радикальну партію» (Є. Чикаленко).
«Київський міський голова І. Дяков, перебуваючи в Петербурзі, зʼясовував у міністерстві внут-рішніх справ, чи буде допущено владою прийняті київським міським управлінням заходи до
100-річчя від дня народження поета Т. Г. Шевченка... В міністерстві... було заявлено, що владою ніяких святкувань, присвячених памʼяті Шевченка, дозволено не буде» (Газета «Киевлянин»,
4 лютого 1914 р.).
Answers & Comments
Ответ:
У першому фрагменті джерела описується аграрна політика Петра Столипіна, який був прем'єр-міністром Російської імперії у 1906-1911 роках. Його політика передбачала ліквідацію общинної власності на землю та введення приватної власності, що сприяло зростанню продуктивності сільського господарства. Ця політика мала революційний характер і спричинила значні зміни в економічному житті Росії.
У другому фрагменті джерела йдеться про створення «Товариства українських поступовців», яке було засноване в 1908 році. Ця організація прагнула до федеративного устрою Росії та автономії України. Вона складалася з громад, які раніше входили до Демократично-радикальної партії. Ця організація була однією з небагатьох українських політичних сил у Російській імперії на початку XX століття.
У третьому фрагменті джерела описується спроба київських міських влад відзначити 100-річчя від дня народження Тараса Шевченка, яку не дозволила влада. Це свідчить про те, що українська культура та національні традиції були пригноблювані в Російській імперії.
Згадані події мають велике історичне значення для розвитку України та української національної свідомості. Аграрна політика Столипіна сприяла розвитку сільського господарства в Російській імперії, але також спричинила соціальні конфлікти та погіршення становища селян. Створення «Товариства українських поступовців» та інших українських організацій показує, що українці прагнули до збереження своєї національної ідентичності та боролися за автономію. Заборона відзначати 100-річчя від дня народження Тараса Шевченка є прикладом політики пригноблення української культури в Російській імперії.