Василь Симоненко (1935-1963) - український поет, який вважається одним із провідних представників покоління "шістдесятників". Його поезія була заборонена радянською владою і цензурою, але здобула широку популярність в роки після смерті поета.

Василь Симоненко народився 3 лютого 1935 року в місті Мизочі на Волині. Його дитинство та юність були пов'язані з національно-визвольним рухом в Україні, що сильно вплинуло на його світогляд та творчість. У 1957 році Василь закінчив Київський університет ім. Т. Шевченка за спеціальністю "українська мова і література".

У період з 1958 по 1961 рік Симоненко працював науковим співробітником в Інституті мовознавства АН УРСР, пізніше викладав у Київському педагогічному інституті ім. М. Драгоманова. У 1961 році була видана перша збірка віршів Василя Симоненка під назвою "Вибрані вірші". Ця книга викликала значний резонанс в літературних колах, але була швидко заборонена і виведена з обігу.

У 1963 році Василь Симоненко помер від туберкульозу, відбуваючи умовний термін за статтею про "антирадянську аґітацію". Його творчість була заборонена до кінця 1980-х років, але в середині 1960-х років поезію Симоненка почали підземно видавати та розповсюджувати на Сході України та в Криму.