Verified answer

Відповідь:

Тема: зображення військового походу козаків.

Ідея: уславлення мужності, відваги Дорошенка, Сагайдачного, козацького війська.

Основна думка: особисті інтереси повинні завжди поступатися суспільним (Сагайдачний і його дружина).

Художні засоби “Ой на горі та женці жнуть”

Повтори:

«Гей, долиною,

Гей, широкою»

«…Женці жнуть»,

«Гей..»,

«Під ними…»,

«…Необачний!»

Риторичні оклики:

«Веде своє військо,

Веде запорізьке хорошенько!»

«…Необачний!»

«Не журися!»

«Під ним кониченько»

Під ним вороненький,

Сильне-дужий!»

Епітети: «зелена гора»; “долиною широкою”, веде хорошенько, сильне-дужий, необачний, кониченько вороненький

Звертання:

«Гей, вернися, Сагайдачний»,

«Гей, хто в лісі, озовися».

Антитеза (протиставлення):

«Ой на горі да женці жнуть, А попід горою,…»,

«… Візьми свою жінку, Оддай мою люльку,…»

2. Тема – розповідь про сумну долю козака, який поїхав на війну та загинув на чужині.

Ідея  – уславлення вірності козака своєму військовому обов’язку, патріотизму, засудження війни.

Основна думка: народ завжди пам’ятатиме тих, хто загинув заради щастя, добробуту, миру на рідній землі

Художні засоби “Стоїть явір над водою” 

Епітети: козак молоденький, кінь вороненький, високу могилу, червону калину, рідну Україну.

Персоніфікація: «вода корінь миє», «пташки…приносити вісті».

Метафори: «явір… в воду похилився», «вода корінь миє», «…серденько ниє», навіки покинув.

Повтори: «Не …», «Ой…», «Звелів собі…», «Будуть…».

Звертання: «Не хилися, явороньку…», «Не журися, козаченьку…».

Риторичні оклики: «Не хилися, явороньку, Ще ти зелененький!» «Не журися, козаченьку, Ще ти молоденький!» «Не рад козак журитися — Так серденько ниє!» «Будуть мені приносити Од родоньку вісти!»

Зменшувально-пестливі слова: «явороньку», «зелененький», «козаченьку», «молоденький», «серденько», «вороненький», «колисоньку», «родоньку».

3. Тема: зображення часів, коли український народ захищав рідну землю від турецько-татарських загарбників.

Ідея: уславлення козацької мужності, цілеспрямованості, відваги.

Головна думка твору — засудження війни, яка приносить руйнування та загибель людей.

Художні засоби «Гомін, гомін по діброві»

Риторичні запитання: «Коли, брате, з війська прийдеш?»

Повтори: «Нехай тебе…», «гомін, гомін…»; «туман поле покриває», «іди, сину, іди, сину», «мати сина проганяє», «мене, нене…»

Звертання: «Іди, сину…»; «мене, нене…»; «вернись, синку…»; «Коли, брате, з війська прийдеш?»; «візьми, сестро, піску жменю».

Метафори: «Туман поле покриває», «орда знає», «змиють дощі»; «розчешуть терни»; «висушать вітри», «мене змиють дощі.

Епітети: Густі (терни), буйні (вітри), дрібні (дощі), чистім (полі).

Пестливі слова: зіроньками; слізоньками; додолоньку; головоньку. 

4. Тема «Ой у степу криниченька»: відтворення картини сумного життя чумаків.

Ідея «Ой у степу криниченька»: висловлення співчуття чумакові, якого поховано «у зеленому байраці».

Художні засоби:

Епітет: зелений байрак, сира земля, сиві (воли), чистім (степу), зеленій (муравині), сива (зозуленька);

Пестливо-зменшувальні слова – криниченька, доріженьку, чумаченьки, зозуленька;

Звертання: «Ой подай, чумаче, та подай, голубе».

«Ой рад би я, моя мила..».

Повтори: «Ой…», «Умер, умер», «ку-ку».

Риторичні оклики: «Ой подай, чумаче, та подай, голубе, та хоч праву руку!»

Метафора: «воли… доріженьку чують».

Пояснення: