Схвильована.

"— Що тобі? — прискочила Соломія до Остапа і піддержала його".

Відчайдушна та героїчна.

"Вона вхопила" Остапа "під руку і ... поволокла за собою,... вскочила у комиші і бігла прудко, наскільки позволяв се Остап та густий очерет... ноги грузли часом по коліно в цмоковині ... , а вона бігла усе вперед".

Мудра та досвідчена, не панікувала у важку хвилину.

"Жах її щез без сліду. Вона знала, що робити... Соломія напоїла Остапа, оглянула і обмила його рану".

Турботлива.

"— Що тобі? — прискочила Соломія до Остапа і піддержала його... , обережно розщібнула ... скривавлену сорочку, потім одшматувала довгий пас зі своєї підтички і з поміччю Остапа тісно зав'язала йому рану, ...змочила йому чоло, скинула з себе верхню одежу і підмостила йому під голову".

Готова до самопожертви.

"Серце нило в Соломії од жалю й тривоги, їй легше було б, коли б куля потрапила в неї".

Оптимістична, надіється на краще.

«Брешеш, брешеш… — хотіла вона кинути в лице злому морокові,— він мій… він буде жити… його не дуже поранено… адже він скільки пробіг…він вигоїться, він житиме… вона не дасть йому загинути…".

"Зростала певність, що все скінчиться добре, — і вона зазнає ще щасливого життя".

Життєрадісна, оптимістка.

"Соломія все йшла. Вона зібрала всю енергію, всю силу волі, всю міць тіла і йшла уперто і завзято з вірою, що її широкі й високі груди зламають усі перешкоди..."