Біля свинарника нас зустрічає гундосим рохканням п'ятипудова льоха Манюня, противна й плямиста, як географічна карта.

...причепилось оте "Ява" до нього, як реп'ях до собачого хвоста.

Стояв-стояв, червоний мов рак, а тоді як дав дриза — тільки п'ятами залопотів.

Губи тонкі і так стулені, мов у роті вода. Очі без вій, круглі й нерухомі, як у півня.

...я зараз піднімуся і висітиму над землею, як жаба на гачку, тільки ногами дригатиму.

Закректав я з усіх сил, — от-от жили, як струни, з дзенькотом полопаються, — і з колодязя, мов бульба з носа, повільно з'явилася Явина голова.

Жабою ляпнувся я в кузов.

Ліворуч — колодязь, білими кахлями обкладений, як амбулаторія.