Ответ:

Культура Індії та Китаю

Середньовічні Індія і Китай, успадкувавши традиції стародавності, збагатили світ видатними досягненнями:

архітекторів і художників;

учених і філософів;

письменників і поетів.

Вражають успіхи індійських математиків:

індійські цифри;

обчислення площ фігур і об’ємів тіл;

дії з дробами.

А одним з найважливіших досягнень китайців став винахід друкарства. Правда, велика кількість ієрогліфів – в китайській мові їх десятки тисяч – обмежила його можливості. За межами Китаю книгодрукування залишилося невідомим і було заново відкрито Гутенбергом. Китайці винайшли порох і вогнепальну зброю, паперові гроші і компас. Китайські астрономи створили дивно точний календар (з похибкою всього в 27 секунд на рік), знали причини сонячних і місячних затемнень і вміли їх передбачати.

Не менш вражають архітектура та мистецтво Індії та Китаю. В Індії в перші століття нашої ери, коли там був поширений буддизм, храми іноді вирубували в скелях.

Особливо вражають печерні храми Аджайти, прикрашені прекрасними фресками.

У VII-VIII століттях, коли буддизм в Індії витіснявся індуїзмом, стали зводити величні храми індуїстів у вигляді високих веж на величезних постаментах. Іноді майстри вирубували храми в цілісній скелі, як скульптури. Стіни храмів були суцільно вкриті рельєфами і статуями.

З XIII століття в Індії поширюється мусульманське мистецтво. Правителі Делійського султанату будували палаци, мечеті з мінаретами, розкішні гробниці – мавзолеї. У них гармонійно поєднувалися традиції арабського й індійського зодчества.

Мистецтво Китаю також розвивалося у взаємодії з мистецтвом сусідніх країн. Разом з буддизмом з Індії та інших країн прийшли нові традиції храмового зодчества, скульптури та живопису. Вирубувалися в скелях печерні монастирі з велетенськими (до 15-17 м) статуями Будди. На честь буддійських святих зводилися високі багатоярусні вежі – пагоди. Тонке розуміння природи допомагало китайцям будувати будівлі у наймальовничіших місцях. В епохи Тан і Сун чудового розквіту досяг живопис.

Зазвичай малювали на довгих свитках, найчастіше розгорталися горизонтально. Така форма допомагала показати світ у всьому його різноманітті. Китайські художники любили пейзажі – картини природи, прекрасні в своїй гармонії. Жанр пейзажу називався «гори і води», причому гора втілювала активні, світлі, мужні сили природи, а вода – пасивний, темний, жіночний початок. Так у назві пейзажу втілилися уявлення китайців про світ.

Найвищого рівня досягло в Китаї мистецтво:

кераміка;

різьблення по дереву, каменю і слоновій кістці.

Особливо славився китайський фарфор. У Китаї говорили, що порцеляновий посуд має бути «тонкий, як папір, дзвінкий, як гонг …». Китайці ревниво берегли секрети порцеляни, і в Європі його навчилися виготовляти лише в XVIII столітті.

Культура Індії та Китаю справила величезний вплив на всі сусідні з ними країни.

З «Ходіння за три моря» Афанасія Нікітіна (1468-1475 роки)

… Здійснив султан урочистий виїзд: з ним двадцять візирів великих виїхало да триста слонів, вбраних у булатні обладунки, з башточками, та й башточки окуті. У башточках по шість чоловік в обладунках з гарматами і пищалями, а на великих слонах по дванадцять чоловік. І на кожному слоні по два прапора великих, а до бивнів прив’язані великі мечі вагою по Кентаро, а на шиї – величезні залізні гирі. А між вух сидить людина в обладунках з великим залізним гаком – їм слона направляє. Та тисячі коней верхових в золотій зброї, та сто верблюдів з барабанами, та трубачів триста…