1. Тече вода із-за гаю та попід під горою. Хлюпочуться качаточка поміж осокою (Т. Шевченко). 2.Чіпка глянув на діда, підвівсь і поплентався стороною понад отари, немов п'яний, наче учадів (Панас Мирний). 3. Із-за лісу, з-за туману місяць випливає (Т. Шевченко). 4. З над хмар часом прилине прощання з літом журавлине (П. Тичина). 5. Блиснуло сонце з поза гір в зимному саду (А Кримський). 6. Геть понад морем, над хвилями синіми в'ються, не спиняться чаєчки білі (Леся Українка). 7. Що в світі миліше над зоряні ночі, що в світі ясніше над милого очі (М. Коцюбинський). 8. Не для того я повертався додому, щоб сидіти (в) чотирьох стінах (П. Загребельний). 9. Із-за гаю сонце сходить, за гай і заходить. (Т.Шевченко.) 10. Я лечу назустріч ночі. (Олександр Олесь.) 11. Але що це світило посеред ночі? (Б.Олійник.) 12. А грози сипались іскрами, немов з-під шалених копит. (М.Сингаївський.) 13. Ген попід верби вигнулась Десна, несучи води в луки моложаві. (О.Довгий.) 14. Та все пливе туманом на човні з-за обрію осінній тихий смуток. (Д.Луценко.) 15. По за спиною сипнуло морозом, у душі війнуло холодом. (Панас Мирний.)
Answers & Comments
Ответ:
1. Тече вода із-за гаю та попід під горою. Хлюпочуться качаточка поміж осокою (Т. Шевченко). 2.Чіпка глянув на діда, підвівсь і поплентався стороною понад отари, немов п'яний, наче учадів (Панас Мирний). 3. Із-за лісу, з-за туману місяць випливає (Т. Шевченко). 4. З над хмар часом прилине прощання з літом журавлине (П. Тичина). 5. Блиснуло сонце з поза гір в зимному саду (А Кримський). 6. Геть понад морем, над хвилями синіми в'ються, не спиняться чаєчки білі (Леся Українка). 7. Що в світі миліше над зоряні ночі, що в світі ясніше над милого очі (М. Коцюбинський). 8. Не для того я повертався додому, щоб сидіти (в) чотирьох стінах (П. Загребельний). 9. Із-за гаю сонце сходить, за гай і заходить. (Т.Шевченко.) 10. Я лечу назустріч ночі. (Олександр Олесь.) 11. Але що це світило посеред ночі? (Б.Олійник.) 12. А грози сипались іскрами, немов з-під шалених копит. (М.Сингаївський.) 13. Ген попід верби вигнулась Десна, несучи води в луки моложаві. (О.Довгий.) 14. Та все пливе туманом на човні з-за обрію осінній тихий смуток. (Д.Луценко.) 15. По за спиною сипнуло морозом, у душі війнуло холодом. (Панас Мирний.)
Объяснение: