Хвалилися гайдамаки,

на Умань ідучи:

“Будем драти, пане-брате,

З китайки онучі”.

Шелестить

Пожовкле листя по діброві;

Гуляють хмари; сонце спить;

Нігде не чуть людської мови;

Звір тілько виє по селу,

Гризучи трупи.

Гайдамаки

Гуляють, карають;

Де проїдуть — земля горить,

Кров'ю підпливає.

Не милує, не минає

Нігде ні одного:

За титаря ляхам платить,

За батька святого,

За Оксану.

(Гонта в Умані).