На мій погляд,кожна людина прагне бути ідеалом,але що ж для цього треба зробити?

Ми живемо в ті часи, коли грубість стала нормальним явищем, неповага — звичним ділом, а невихованість — буденною справою. Ми сприймаємо постійні повномасштабні конфлікти як щось належне, буденне і майже неважливе, розбій на вулицях нас теж не турбує, адже, що нам з того, аби тільки нас не зачіпало.

У творах я бачу для себе ідеал-добрих та кмітливих героїв,вони не бросають у біді та не зраджують друзів,приклад цьому дружба Митька та Сергія,Павлуши та Яви.

Без краси нам теж не обійтись,але не візуальної,а духовної.Духовна краса-це не одягатися в сукні останьої коллекції та фарбуватися дорогою косметикою,а спраді бути готовим на все заради рідних та людства,як Клим із Товариства Таємних Боягузів,не кожен модник зможе поставити на кін своє життя заради цивілізації.

Отже,як писав Всеволод Нестайко у його легендарній книзі "Тореадори з Васюківки"  

-Той, хто дбає тільки про власну шкуру і свою кишеню, не вартий доброго слова.