Ответ:

Запорозька Січ як військово-політична організація - абсолютно унікальне явище світової історії. Це була демократична, православна, воєнізована республіка, об’єднана спільною справою захисту своєї землі від ворогів і панів, спільною вірою, добровільним набуттям звання запорожця і підпорядкування суворим законам (неписаним) і дисципліні, дотриманню обрядів і традицій, порушення яких жорстоко каралося.

Становлення військового мистецтва українських козаків відбувалося під впливом ряду факторів і протягом тривалого часу. Поселившись на Нижньому і Середньому Подніпров’ї, козаки тим самим, з одного боку, стали захисниками своїх володінь, а відтак і південно-східного кордону держави від турецько-татарських нападів. З іншого - з кінця XVI ст. козаки протистояли натиску польських військ, оскільки влада Речі Посполитої прагнула перетнути шлях на Січ селянам і міщанам та поставити її під свій контроль. Отже, козаки повинні були зберегти себе і одночасно протистояти тактичним прийомам наступу як турків і татар (надзвичайно швидке пересування, дроблення війська на дрібні загони і розсіяння їх на великій площі), так і важкоозброєних, закованих у лати польських рицарів. Необхідність «здобуття хліба», тобто заняття здобичництвом, поєднаним із завданням відібрати в нападників награбоване майно і ясир, сковувати сили противника в приморських містах-фортецях, - усе це разом і витворило унікальне військове мистецтво козаків. При цьому запорожці вміли і запозичувати деякі прийоми військового мистецтва у своїх противників.