Ответ:

Подорож до пiрамiд вiдбувалася навмисне звечора, щоб подивитися на

тисячолiтнi пам'ятники в мiсячну нiч, коли вони здаються особливо

величними й загадковими. До того ж у такий час менше помiтнi

пошкодження, яких зазнали цi витвори вiд довгого часу й безжалiсного

впливу людини. Ще здалеку, на пiдходi до групи пiрамiд, хтось згадав, що

понад сто рокiв тому на цьому мiсцi проходив Наполеон зi своєю

армiєю. Показуючи рукою на пiрамiди, вiн сказав своïм воякам:

Солдати, на вас дивляться сорок столiть iз висоти оцих пiрамiд! Цього

досить, щоб бути хоробрим!

Мандрiвники минули пiщаний горб, спустилися в неглибоку улоговину й

звiдси дивилися на громаддя трьох пiрамiд, що вимальовувалися на тлi

неба монументальними силуетами. З цiєï тисячолiтньоï

тишi раптом прорвалося моторошне завивання шакалiв. Леся разом з iншими

обiйшла поволi Хеопсову пiрамiду, яка вражала своєю величчю.

Цю найбiльшу кам'яну споруду стародавнього свiту збудував для себе

фараон Хеопс майже три тисячi рокiв до нашоï ери.

Ейфелевоï вежi в Парижi це була найвища споруда свiту сто сорок

шiсть з половиною метрiв. ïï складено з точно вирiзаних i

щiльно припасованих вапнякових блокiв масою майже двi з половиною тонни

кожний. На цю споруду було використано два мiльйони триста тисяч таких

блокiв. Це неймовiрна рiч для тодiшньоï технiки, власне, за

ïï вiдсутностi. Поряд стоïть пiрамiда Хефрена, нижча вiд

попередньоï лише на три метри. Дивне почуття опанувало всiх, коли

проходили помiж цими двома рукотворними скелями. Хоча вiдстань мiж ними

була досить велика, однак здавалося, немов щось зависло над головою i

тисне, давить до землi. Iшли мовчки, намагаючись ступати безшумно. На

обличчях чи то затамований страх, чи просто пригнiчення…

Коли трохи вiдiйшли, Леся, немов сама до себе, сказала, що стан деякого

збентеження й розгубленостi цiлком зрозумiлий: перед собою бачиш усю

марнiсть величноï працi, укладеноï (з примхи деспота) у нiкому

не потрiбну геометричну фiгуру, бачиш трагедiю стародавнього народу.

Пiсля цього мандрiвники попрямували до статуï Великого сфiнкса, що

височiла поблизу пiрамiд. На Лесю дивилася кам'яна напiвлюдина-

напiвзвiрина з рештками лев'ячоï гриви, з дiрками на мiсцi носа й

очей. Кажуть, що голова сфiнкса свого часу слугувала мiшенню для

наполеонiвських солдатiв.

Тисячi рокiв ця потвора непорушно дрiмає серед пустелi. Витесана

iз суцiльноï кам'яноï брили, вона сягає двадцяти метрiв

заввишки, п'ятдесяти семи метрiв завдовжки i важить майже п'ятнадцять

тисяч тонн.

Ми бачили великi пiрамiди й Великого сфiнкса, писала Леся, це справдi

щось єдине на цiлiм свiтi! Нiякi картини, фотографiï не

можуть дати справжнього поняття про душу цих камiнних iстот. Особливо

сфiнкс вiн має велику тисячолiтню душу, живi очi, вiн немов бачить

вiчнiсть. А який там пейзаж перед очима сфiнкса!.. Не розчарував мене

Єгипет, а ще бiльше причарував, i тепер тiльки я зрозумiла до

кiнця його генiальний хист.