Помогите пожалуйста
Диктант
Завдання:перепишіть текст, поставивши, де потрібно, розділові знаки та пропущені літери
Рідна земля
Потім Володько звернув намісце де стояв (М,м)атвіїв хутір. Ні..чого там не..має. Рівне засіяне житом поле. Не..має ні лісу ні рівчака з тернами та соснами ні молодого саду. Один трепеток зістався якимось чудом. Мила одинока деревина.
За..те трохи далі стоять аж дві хати. Убогі хати на чистому полі. Біля них посадж..но кіл..ка рядочків щепок але вони не..роблять вражен..я саду. Навкруги жита. Гарні зелені рівні оточ..ні над провал..ям дороги червоним маком.
Тут варто постояти. Земля небо... На нім хмарини легкі мов серпанок і прозорі. Тиша дуже знайома. Хвиляста місцями гл..бока дорога поросла з боків кущ..ками сокирок деревієм (П,п)етровим батогом
.Володько стояв і пр..гадував де росли тут дерева де стояли будинки де був грабовий ж..вопліт. Потім нах..лився узяв грудочку землій роздушив її в долоні. Свята земля. Будь і роди.
Потім він пішов по..волі меж..ю під гору де стояв ліс. Не..має тих кор..настих сосон. Під ними росли маслюки та сироїжки. Тепер навкруги жито і тіл..ки ген отам далі кіл..ка одиноких підстриж..них не..відомо для чого залиш..них сосонок.
Володько йде все далі й далі. Жита межі коники..стрибунці що стрибають під ногами. Згодом він вийшов на дорогу. З..далека видно ряд ш..роких ч..решень і кіл..ка хат. Юхимів хутір (за У.Самчуком)
Answers & Comments
Ответ:
Потім Володько звернув на місце, де стояв Матвіїв хутір. Нічого там нема. Рівне, засіяне житом поле. Нема ні лісу, ні рівчака з тернами та соснами, ні молодого саду. Один трепеток зістався якимсь чудом. Мила, одинока деревина.
Зате трохи далі отам стоять аж дві хати. В одній живе Трихонів син Грицько, друга невідомо чия. Вбогі, недокінчені хати на чистому полі. Біля них втицьнуто кілька рядочків щепок, але вони не роблять враження саду. Навкруги жита. Гарні, зелені, рівні, оточені над проваллям дороги червоним маком.
Тут варто постояти. Земля, небо... На нім хмарини, легкі, мов серпанок, і прозорі. Тиша дуже знайома. Хвиляста, місцями глибока, дорожина обросла з боків орішиною, кущиками сокирок, деревієм, Петровим батогом.
Володько стояв і пригадував, де росли тут дерева, де стояли будинки, де був грабовий живопліт. Потім нахилився, взяв грудочку землі й роздушив її в долоні. Свята земля. Будь і роди.
Потім він пішов поволі межею під гору, де стояв ліс. Нема тих маєстатних, коренастих сосон. Під ними росли маслюки та сироїжки. Тепер навкруги жито й тільки ген там далі кілька одиноких, підстрижених, невідомо для чого залишених сосонок.
Володько йде все далі й далі. Жита, межі, коники-стрибунці, що стрибають під ногами. По часі він вийшов на клопітську дорогу. Здалека видно ряд широких черешень і кілька хат. Юхимів хутір
Объяснение:
Всё