"Хатина дядька Тома" - це роман-антирабственна алегорія, написана Харрієм Бічером Стоу. Головною ідеєю твору є боротьба з рабством та расизмом у США в XIX столітті. Темою твору є соціальна нерівність та несправедливість, що визначає життя афроамериканців у південних штатах Америки.
Проблема твору полягає у тому, що рабство порушує права людини та спричинює страждання, які необхідно припинити. Головні персонажі - Дядько Том та його родина, Евангелін Сент-Клер та її батько, а також Саймон Легрі - представляють різні аспекти рабства та його наслідків для людей. Твір показує, що рабство є не тільки соціальною проблемою, але й моральною проблемою, яку потрібно вирішувати на рівні суспільства та кожної окремої людини.
Основна тема роману — зло й аморальність рабства. Стоу вплітає в канву твору й інші теми, наприклад материнську відповідальність та перевиховну силу християнства, але вони тільки допомагають у розкритті теми жаху рабства. Іноді вона вкладає осуд руйнівної природи рабства в уста епізодичних персонажів, на кшталт того, коли біла жінка на пароплаві говорить: «Найжахливіше в рабстві те, як на мене, що воно глумиться над почуттями й прив’язаностями людини, наприклад, коли розлучаються сім’ї».
Answers & Comments
Verified answer
Ответ:
"Хатина дядька Тома" - це роман-антирабственна алегорія, написана Харрієм Бічером Стоу. Головною ідеєю твору є боротьба з рабством та расизмом у США в XIX столітті. Темою твору є соціальна нерівність та несправедливість, що визначає життя афроамериканців у південних штатах Америки.
Проблема твору полягає у тому, що рабство порушує права людини та спричинює страждання, які необхідно припинити. Головні персонажі - Дядько Том та його родина, Евангелін Сент-Клер та її батько, а також Саймон Легрі - представляють різні аспекти рабства та його наслідків для людей. Твір показує, що рабство є не тільки соціальною проблемою, але й моральною проблемою, яку потрібно вирішувати на рівні суспільства та кожної окремої людини.
Объяснение:
Ответ:
Основна тема роману — зло й аморальність рабства. Стоу вплітає в канву твору й інші теми, наприклад материнську відповідальність та перевиховну силу християнства, але вони тільки допомагають у розкритті теми жаху рабства. Іноді вона вкладає осуд руйнівної природи рабства в уста епізодичних персонажів, на кшталт того, коли біла жінка на пароплаві говорить: «Найжахливіше в рабстві те, як на мене, що воно глумиться над почуттями й прив’язаностями людини, наприклад, коли розлучаються сім’ї».
Объяснение:
дсддввжвжвщы88уцжцжужу.