Жив-був займенник Заперечний, що весь час заперечував усіх, хто до нього звертався. І це було не дуже приємно для людей. Із-за його заперечень багато хто часто потрапляв у незручні ситуації.

Колись у лісі нашому Заперечний зустрів Колобка. «Я є Заперечний займенник, а ти Колобок», - заперечив Заперечний, коли Колобок попросив його про допомогу.

Колобок сумно зітхнув і пішов своєю дорогою. Але на наступному повороті він зустрів вовка. Вовк запропонував Колобку допомогу, але Колобок запитав: «А від займенника Заперечного ти що чув про мене?».

«Так, - сказав вовк. - Заперечний займенник говорив, що ти зовсім непохідний, що тобі не допоможе нічого. Але я все одно тебе допоможу, бо я не вірю в заперечення!»

Так вовк і Колобок разом дійшли до будинку Колобка. А там вони знайшли Заперечного займенника, який так і заперечував, що він зможе врятувати Колобка.

Колобок усміхнувся і сказав: «Але я не думав, що ти зможеш врятувати мене. Вовк зробив це, хоча ти заперечував, що це неможливо».

Так Заперечний займенник зрозумів, що не завжди потрібно заперечувати все, що трапляється, і вирішив більше не бути таким заперечливим. Він став допомагати людям і, зрештою, став одним з найкращих займенників у країні.

Отож пам'ятайте, що заперечення можуть бути корисними, але не завжди. Так що не бійтеся просити допомоги і не заперечуйте все навколо себе!