Ответ:У глибоку давнину на східному узбережжі Середземного моря виникли поселення фінікійців. Країна, яку вони населяли, називалася Фінікією.
У Фінікії не було великих річок і долин з родючими ґрунтами. Мало було також місця для полів і пасовищ. Проте було поширене садівництво: фінікійці вирощували виноград та оливкові дерева. З оливок вони отримували духмяну олію, з винограду робили вино. Олію та вино фінікійці обмінювали на пшеницю в інших народів. Ліванські гори славилися кедровими та дубовими лісами. Опадів було вдосталь, тож будувати зрошувальну систему не було потреби.
Місцерозташування Фінікії було надзвичайно зручним. Тут сходилися караванні та морські торгові шляхи із Дворіччя, Єгипту, Греції та інших країн. Міста і селища розташовувалися по береговій лінії. Це було пов’язано з основними заняттями фінікійців – мореплавством, рибальством, торгівлею. З часом фінікійські поселення перетворилися на багаті торгові міста, найбільші з них – Бібл, Тір та Сідон. Але у Фінікії не було єдності. Кожне фінікійське місто було самостійною державою, мало свого правителя, закони, армію. Влада правителя у фінікійських містах була обмежена. Він був залежний і від ради вельмож, і від народних зборів.
Answers & Comments
Ответ:У глибоку давнину на східному узбережжі Середземного моря виникли поселення фінікійців. Країна, яку вони населяли, називалася Фінікією.
У Фінікії не було великих річок і долин з родючими ґрунтами. Мало було також місця для полів і пасовищ. Проте було поширене садівництво: фінікійці вирощували виноград та оливкові дерева. З оливок вони отримували духмяну олію, з винограду робили вино. Олію та вино фінікійці обмінювали на пшеницю в інших народів. Ліванські гори славилися кедровими та дубовими лісами. Опадів було вдосталь, тож будувати зрошувальну систему не було потреби.
Місцерозташування Фінікії було надзвичайно зручним. Тут сходилися караванні та морські торгові шляхи із Дворіччя, Єгипту, Греції та інших країн. Міста і селища розташовувалися по береговій лінії. Це було пов’язано з основними заняттями фінікійців – мореплавством, рибальством, торгівлею. З часом фінікійські поселення перетворилися на багаті торгові міста, найбільші з них – Бібл, Тір та Сідон. Але у Фінікії не було єдності. Кожне фінікійське місто було самостійною державою, мало свого правителя, закони, армію. Влада правителя у фінікійських містах була обмежена. Він був залежний і від ради вельмож, і від народних зборів.
Объяснение: