У нашому класі з'єднання з'явилася новенька учениця – Полліанна. На перший погляд вона була звичайною дівчинкою, але з кожним днем ми все більше захоплювалися нею.
Полліанна завжди мала посмішку на обличчі та усіх навколо неї охоплювала позитивна аура. Вона любила розмовляти з усіма, не залежно від того, чи знайомі вони з нею давно, чи тільки познайомились. Її доброта та привітність змусили нас усіх забути про старі конфлікти та змагання, тому що тепер ми хотіли бути схожими на неї.
Крім того, Полліанна завжди підтримувала усіх, коли тім було складно. Вона мала дивний обережний підхід до кожної людини, яку зустрічала, тому ми почали ставитись до інших так само, як до неї. Ми почали допомагати один одному, бути толерантними та привітними.
А ще у Полліанни був дивний звичай, який називався «гра щастя». Вона говорила, що завжди можна знайте щось позитивні в будь-якій ситуації. Тому, коли ми були засмучені, Полліанна допомагала нам знайті цю маленьку частинку щастя, щоб ми знову могли посміхнутися.
За декілька тижнів, Полліанна змінила наше життя, зробивши його кращим. Ми почали дивитися на світ з іншого боку, знову відкриваючи для себе красу у кожному дні. І хоча вона тільки-но прийшла до нашого класу, ми знаємо, що вона змінить наше життя назавжди. Вона – наша маленька кулька щастя.
Answers & Comments
Ответ:
У нашому класі з'єднання з'явилася новенька учениця – Полліанна. На перший погляд вона була звичайною дівчинкою, але з кожним днем ми все більше захоплювалися нею.
Полліанна завжди мала посмішку на обличчі та усіх навколо неї охоплювала позитивна аура. Вона любила розмовляти з усіма, не залежно від того, чи знайомі вони з нею давно, чи тільки познайомились. Її доброта та привітність змусили нас усіх забути про старі конфлікти та змагання, тому що тепер ми хотіли бути схожими на неї.
Крім того, Полліанна завжди підтримувала усіх, коли тім було складно. Вона мала дивний обережний підхід до кожної людини, яку зустрічала, тому ми почали ставитись до інших так само, як до неї. Ми почали допомагати один одному, бути толерантними та привітними.
А ще у Полліанни був дивний звичай, який називався «гра щастя». Вона говорила, що завжди можна знайте щось позитивні в будь-якій ситуації. Тому, коли ми були засмучені, Полліанна допомагала нам знайті цю маленьку частинку щастя, щоб ми знову могли посміхнутися.
За декілька тижнів, Полліанна змінила наше життя, зробивши його кращим. Ми почали дивитися на світ з іншого боку, знову відкриваючи для себе красу у кожному дні. І хоча вона тільки-но прийшла до нашого класу, ми знаємо, що вона змінить наше життя назавжди. Вона – наша маленька кулька щастя.