Здійснюючи ревізію, П. Румянцев неухильно виконував настанови імператриці – всіляко обмежувати вільні переходи селян. Тож вільних селян дедалі меншало.
Спеціальним указом від 1783 р. було ліквідоване козацьке військо. Десять козацьких і три компанійських полки перетворилися на десять регулярних кінних (карабінерних) полків російської армії. Реорганізовані козацькі полки й надалі мали формуватися з українських козаків, які утворили окремий стан населення – «казенних селян», зобов’язаних до військової повинності на засадах рекрутування. На відміну від звичайних селян, вони не були кріпаками, а мусили відбувати військову службу в регулярній російській армії. Рекрутами солдатами ставали троє козаків із кожних 500 душ населення. Військова служба тривала шість років. Старшина, яка також підпадала під дію цього указу, отримувала російські «табельні чини». До 1784 р. абсолютна більшість козацької старшини мала табельні чини, урівнявшись у правах із російським дворянством. У 1783 р. вийшов імператорський указ, який прикріплював усіх українських селян до того місця, де вони були записані під час останнього перепису, й забороняв переходити на нові місця. Цим указом у Лівобережній та Слобідській Україні запроваджувалося
Answers & Comments
Ответ:
Здійснюючи ревізію, П. Румянцев неухильно виконував настанови імператриці – всіляко обмежувати вільні переходи селян. Тож вільних селян дедалі меншало.
Спеціальним указом від 1783 р. було ліквідоване козацьке військо. Десять козацьких і три компанійських полки перетворилися на десять регулярних кінних (карабінерних) полків російської армії. Реорганізовані козацькі полки й надалі мали формуватися з українських козаків, які утворили окремий стан населення – «казенних селян», зобов’язаних до військової повинності на засадах рекрутування. На відміну від звичайних селян, вони не були кріпаками, а мусили відбувати військову службу в регулярній російській армії. Рекрутами солдатами ставали троє козаків із кожних 500 душ населення. Військова служба тривала шість років. Старшина, яка також підпадала під дію цього указу, отримувала російські «табельні чини». До 1784 р. абсолютна більшість козацької старшини мала табельні чини, урівнявшись у правах із російським дворянством. У 1783 р. вийшов імператорський указ, який прикріплював усіх українських селян до того місця, де вони були записані під час останнього перепису, й забороняв переходити на нові місця. Цим указом у Лівобережній та Слобідській Україні запроваджувалося
Объяснение: