Ватсон: – А вы хотите сказать, что не читаете? Это же Диккенс.
Холмс: – Не читал, не читаю и не собираюсь читать, я вообще не читаю беллетристику.
Ватсон: – Ну, а история, философия?
Холмс: – История, философия – в руки не беру.
Ватсон: – Ну, а как же Аристотель, Жанна Д'Арк, Коперник?
Холмс: – Коперник – знакомая фамилия. Что он сделал?
Ватсон: – Боже мой! Так ведь это же он открыл, что Земля вращается вокруг Солнца. Или этот факт вам тоже неизвестен?
Холмс: – Но мои глаза говорят мне, что скорее Солнце вращается вокруг Земли. Впрочем, может быть, он и прав, ваш... Как его? Коперник.
Ватсон: – Простите меня, Холмс. Вы человек острого ума, это сразу видно. Вы превосходно знаете химию. Как же вы не знаете вещей, которые известны каждому школьнику?
Холмс: – Ну, когда я был школьником, я это знал, а потом основательно забыл.
Ватсон: – Вы что, хвастаетесь своим невежеством?
Холмс: – А вы, Ватсон, вы можете отличить грязь на Риджент-стрит от грязи на Пикадилли? Или пепел гаванской сигары от пепла манильской? Или можете мне сказать, что написано в третьем параграфе Уложения о наказаниях Британской империи? Можете?
Ватсон: – Но ведь я говорю об элементарных вещах, которые знает каждый.
Холмс: – Но я-то не каждый, Ватсон, поймите! Человеческий мозг – это пустой чердак, куда можно набить всё, что угодно, дурак так и делает: тащит туда нужное и ненужное. И, наконец, наступает момент, когда самую необходимую вещь туда уже не запихнёшь, или она запрятана так далеко, что её не достанешь. Я делаю по-другому. В моем чердаке только необходимые мне инструменты. Их много, но они в идеальном порядке и всегда под рукой. А лишнего хлама мне не нужно.
Ватсон: – Учение Коперника, по-вашему, хлам?
Холмс: – Хорошо. Допустим, Земля вращается вокруг Солнца.
Ватсон: – То есть... То есть, как – "допустим"?
Холмс: – Земля вращается вокруг Солнца. Но мне в моём деле это не пригодится.
Ватсон: – Как ужасно было бы жить в мире, где не с кем было бы поговорить о поэзии, о живописи, о политике. Где каждый знает только то, что ему нужно для дела.
Украинский перевод:
Холмс: - Містере Ватсон!
Ватсон: - Так-так?
Холмс: Це роман?
Ватсон: – Так.
Холмс: - Ви читаєте романи?
Ватсон: А ви хочете сказати, що не читаєте? Це ж Діккенс.
Холмс: - Не читав, не читаю і не збираюся читати, я взагалі не читаю белетристику.
Ватсон: Ну, а історія, філософія?
Холмс: – Історія, філософія – до рук не беру.
Ватсон: Ну, а як же Арістотель, Жанна Д'Арк, Коперник?
Холмс: - Коперник - знайоме прізвище. Що він зробив?
Ватсон: - Боже мій! Так це ж він відкрив, що Земля обертається навколо Сонця. Чи цей факт вам також невідомий?
Холмс: - Але мої очі говорять мені, що Сонце скоріше обертається навколо Землі. Втім, може, він і правий, ваш... Як його? Коперник.
Ватсон: - Даруйте мені, Холмсе. Ви людина гострого розуму, це одразу видно. Ви чудово знаєте хімію. Як ви не знаєте речей, які відомі кожному школяру?
Холмс: - Ну, коли я був школярем, я це знав, а потім добряче забув.
Ватсон: - Ви що, хваляєтеся своїм невіглаством?
Холмс: - А ви, Ватсоне, ви можете відрізнити бруд на Ріджент-стріт від бруду на Пікаділлі? Чи попіл гаванської сигари від попелу манільської? Чи можете мені сказати, що написано у третьому параграфі Уложення про покарання Британської імперії? Можете?
Ватсон: – Але ж я говорю про елементарні речі, які знає кожен.
Холмс: - Але я не кожен, Ватсоне, зрозумійте! Людський мозок - це порожнє горище, куди можна набити все, що завгодно, дурень так і робить: тягне туди потрібне і непотрібне. І, нарешті, настає момент, коли найнеобхіднішу річ туди вже не запхнеш, або вона захована так далеко, що її не дістанеш. Я роблю інакше. У моєму горищі лише необхідні мені інструменти. Їх багато, але вони в ідеальному порядку та завжди під рукою. А зайвого мотлоху мені не потрібно.
Ватсон: - Вчення Коперника, на вашу думку, мотлох?
Холмс: - Добре. Допустимо, Земля обертається навколо Сонця.
Ватсон: - Тобто... Тобто як - "припустимо"?
Холмс: - Земля обертається навколо Сонця. Але мені в моїй справі це не стане в нагоді.
Ватсон: – Як жахливо було б жити у світі, де не було з ким поговорити про поезію, про живопис, про політику. Де кожен знає лише те, що йому потрібне для справи.
Answers & Comments
Русский перевод:
Холмс: – Мистер Ватсон!
Ватсон: – Да-да?
Холмс: – Это роман?
Ватсон: – Да.
Холмс: – Вы что, читаете романы?
Ватсон: – А вы хотите сказать, что не читаете? Это же Диккенс.
Холмс: – Не читал, не читаю и не собираюсь читать, я вообще не читаю беллетристику.
Ватсон: – Ну, а история, философия?
Холмс: – История, философия – в руки не беру.
Ватсон: – Ну, а как же Аристотель, Жанна Д'Арк, Коперник?
Холмс: – Коперник – знакомая фамилия. Что он сделал?
Ватсон: – Боже мой! Так ведь это же он открыл, что Земля вращается вокруг Солнца. Или этот факт вам тоже неизвестен?
Холмс: – Но мои глаза говорят мне, что скорее Солнце вращается вокруг Земли. Впрочем, может быть, он и прав, ваш... Как его? Коперник.
Ватсон: – Простите меня, Холмс. Вы человек острого ума, это сразу видно. Вы превосходно знаете химию. Как же вы не знаете вещей, которые известны каждому школьнику?
Холмс: – Ну, когда я был школьником, я это знал, а потом основательно забыл.
Ватсон: – Вы что, хвастаетесь своим невежеством?
Холмс: – А вы, Ватсон, вы можете отличить грязь на Риджент-стрит от грязи на Пикадилли? Или пепел гаванской сигары от пепла манильской? Или можете мне сказать, что написано в третьем параграфе Уложения о наказаниях Британской империи? Можете?
Ватсон: – Но ведь я говорю об элементарных вещах, которые знает каждый.
Холмс: – Но я-то не каждый, Ватсон, поймите! Человеческий мозг – это пустой чердак, куда можно набить всё, что угодно, дурак так и делает: тащит туда нужное и ненужное. И, наконец, наступает момент, когда самую необходимую вещь туда уже не запихнёшь, или она запрятана так далеко, что её не достанешь. Я делаю по-другому. В моем чердаке только необходимые мне инструменты. Их много, но они в идеальном порядке и всегда под рукой. А лишнего хлама мне не нужно.
Ватсон: – Учение Коперника, по-вашему, хлам?
Холмс: – Хорошо. Допустим, Земля вращается вокруг Солнца.
Ватсон: – То есть... То есть, как – "допустим"?
Холмс: – Земля вращается вокруг Солнца. Но мне в моём деле это не пригодится.
Ватсон: – Как ужасно было бы жить в мире, где не с кем было бы поговорить о поэзии, о живописи, о политике. Где каждый знает только то, что ему нужно для дела.
Украинский перевод:
Холмс: - Містере Ватсон!
Ватсон: - Так-так?
Холмс: Це роман?
Ватсон: – Так.
Холмс: - Ви читаєте романи?
Ватсон: А ви хочете сказати, що не читаєте? Це ж Діккенс.
Холмс: - Не читав, не читаю і не збираюся читати, я взагалі не читаю белетристику.
Ватсон: Ну, а історія, філософія?
Холмс: – Історія, філософія – до рук не беру.
Ватсон: Ну, а як же Арістотель, Жанна Д'Арк, Коперник?
Холмс: - Коперник - знайоме прізвище. Що він зробив?
Ватсон: - Боже мій! Так це ж він відкрив, що Земля обертається навколо Сонця. Чи цей факт вам також невідомий?
Холмс: - Але мої очі говорять мені, що Сонце скоріше обертається навколо Землі. Втім, може, він і правий, ваш... Як його? Коперник.
Ватсон: - Даруйте мені, Холмсе. Ви людина гострого розуму, це одразу видно. Ви чудово знаєте хімію. Як ви не знаєте речей, які відомі кожному школяру?
Холмс: - Ну, коли я був школярем, я це знав, а потім добряче забув.
Ватсон: - Ви що, хваляєтеся своїм невіглаством?
Холмс: - А ви, Ватсоне, ви можете відрізнити бруд на Ріджент-стріт від бруду на Пікаділлі? Чи попіл гаванської сигари від попелу манільської? Чи можете мені сказати, що написано у третьому параграфі Уложення про покарання Британської імперії? Можете?
Ватсон: – Але ж я говорю про елементарні речі, які знає кожен.
Холмс: - Але я не кожен, Ватсоне, зрозумійте! Людський мозок - це порожнє горище, куди можна набити все, що завгодно, дурень так і робить: тягне туди потрібне і непотрібне. І, нарешті, настає момент, коли найнеобхіднішу річ туди вже не запхнеш, або вона захована так далеко, що її не дістанеш. Я роблю інакше. У моєму горищі лише необхідні мені інструменти. Їх багато, але вони в ідеальному порядку та завжди під рукою. А зайвого мотлоху мені не потрібно.
Ватсон: - Вчення Коперника, на вашу думку, мотлох?
Холмс: - Добре. Допустимо, Земля обертається навколо Сонця.
Ватсон: - Тобто... Тобто як - "припустимо"?
Холмс: - Земля обертається навколо Сонця. Але мені в моїй справі це не стане в нагоді.
Ватсон: – Як жахливо було б жити у світі, де не було з ким поговорити про поезію, про живопис, про політику. Де кожен знає лише те, що йому потрібне для справи.
:)