illyapodolya
Гетьман Лівобережжя Іван Самойлович (1672 - 1687)
У 1672 році відбулася Генеральна військова рада в Козацькій діброві. На ній було обрано гетьманом Івана Самойловича, а також укладено новий договір з Московією - Конотопські статті.
Обмеження влади гетьмана (порівняно з Глухівськими статтями, які бралися за основу): гетьман втрачав право вислати послів до інших держав без указу царя та Старшинської заборонялося підтримувати зв'язки з Дорошенком; гетьманові заборонялося самостійно позбавляти посад старшину, карати без згоди Старшинської ради або вироку військового суду; козацькі посли втрачали право брати участь у переговорах московського і польського урядів, якщо справа була пов'язана з Україною. Гетьман Іван Самойлович: припинив скликати Генеральну військову раду; започаткував бунчукове товариство (привілейована група козацької еліти, до якої входили сини старшини); сприяв зростанню старшинського землеволодіння; утримував наймане військо; надавав своїм синам найвпливовіші посади (прагнув зробити гетьманську владу спадковою); протидіяв спробам запорожців здобути політичну незалежність; прагнув об'єднати Лівобережну та Правобережну України під своєю булавою; орієнтувався на Москву; негативно ставився до Туреччини й Польщі; став фундатором Троїцького собору Густинського монастиря під Прилуками. У 1687 році російська армія на чолі з Василем Голициним рушила у Кримський похід, який виявився невдалим. У невдачі звинуватили Самойловича, який багато критикував Голицина. Тож у липні 1687 року Івана Самойловича заарештували і відправили до Сибіру. Гетьманом став Іван Мазепа.
Answers & Comments
У 1672 році відбулася Генеральна військова рада в Козацькій діброві. На ній було обрано гетьманом Івана Самойловича, а також укладено новий договір з Московією - Конотопські статті.
Обмеження влади гетьмана (порівняно з Глухівськими статтями, які бралися за основу):
гетьман втрачав право вислати послів до інших держав без указу царя та Старшинської
заборонялося підтримувати зв'язки з Дорошенком;
гетьманові заборонялося самостійно позбавляти посад старшину, карати без згоди Старшинської ради або вироку військового суду;
козацькі посли втрачали право брати участь у переговорах московського і польського урядів, якщо справа була пов'язана з Україною.
Гетьман Іван Самойлович:
припинив скликати Генеральну військову раду;
започаткував бунчукове товариство (привілейована група козацької еліти, до якої входили сини старшини);
сприяв зростанню старшинського землеволодіння;
утримував наймане військо;
надавав своїм синам найвпливовіші посади (прагнув зробити гетьманську владу спадковою);
протидіяв спробам запорожців здобути політичну незалежність;
прагнув об'єднати Лівобережну та Правобережну України під своєю булавою;
орієнтувався на Москву;
негативно ставився до Туреччини й Польщі;
став фундатором Троїцького собору Густинського монастиря під Прилуками.
У 1687 році російська армія на чолі з Василем Голициним рушила у Кримський похід, який виявився невдалим. У невдачі звинуватили Самойловича, який багато критикував Голицина. Тож у липні 1687 року Івана Самойловича заарештували і відправили до Сибіру. Гетьманом став Іван Мазепа.