До попаних iменникiв доберiть з тексту назви и знакомому метрики.Запишiть за зразком:родич(який?)близкий.

Вугiлля,оправа,дощечки,ножi,форма.

Стрижень вашого олівця виготовляють з графіту,змішаного з глиною. Графiт це"близький родич" кам'яного вугілля й алмазу - найтвердішого матеріалу в світі. Спочатку графітний порошок i глину розмішують у блендері з водою. Потім пресують і випалюють у печі. Оправа олівця зазвичай дерев'яна. Вона може бути соснова, липова, вільшана, кедрова. Головні вимоги: мае бути легка, м'яка, міцна. Все починаеться з маленьких дощечок однакового розміру.Довжина дощечок трохи більша за довжину олівця. Машина нарізає в дощечках канавки, щоб олівці могли утримувати графітне ядро. У кожну канавку наливають клей, а потім кладуть графіт. До нижньої частини притискають верхню - такой з канавкою.Утворюється дерев'яний "бутерброд" з графiтноï начинкою.

Tільки-но клей висохне, «бутер- броди» обрізують з обох боків. Тепер ïх довжина така сама, як у готового олівця. Потім різальні ножі формують олівці. Олівцям надається потрібна форма: шестикутна, кругла або трикутна. Ще одна машина розрізає дощечку на палички. Це вже готовий олівець, але нефарбований, шорсткий. Зрештою спеціальні машини зроблять його гладким вкриють блискучим кольоровим лаком або фарбою шарів. Деякі олівці гострять, при- крiплюють гумку. Остання машина наносить назву виробника, твердості. Тепер олівець готовий: народився, отримав ім'я і може вирушати з фабрики до магазину,а потiм до вас додому.