Добрий день! Допоможіть з українськой мовою, будь ласка. Ми у класі слухали як читала вчителька твір "Козацькі клейноди". Допоможіть знайти цей твір. Для п"ятого класу. Буду чекати вашу відповідь. Заздалегідь дякую!
Answers & Comments
Blondex
Знайша лише це. Клейнодикозацькі — відзнаки та атрибути влади Української козацької старшиниXVI-XVIII ст. До козацьких клейнод належали : корогва (прапор), булава,бунчук, пірнач, гербова печатка, литаври, духові труби, значки, палиці,гармати, тощо. Вони зберігалися в січовій Покровській церкві чи увійськовій скарбниці, звідки їх виносили перед козацькими радами,походами. За ступенями клейноди поділялися на гетьманські (вручалисяспочатку польським королем потім російським царем), полковницькі,сотенні (вручалися гетьманом), кошові (вручалися військовою радоюЗапорізької Січі), курінні (вручалися курінною радою) і паланкові(вручалися кошовим). Кожен з клейнодів належав певній особі іззапорізької старшини. Булава—кошовому атаману, прапор—хоружному,бунчук—кошовому, але тримав його над головою отамана —бунчужний.Військова печатка належала судді, пірнач—полковникові, литаври—усьомувійську. Булавою називалася срібна (зверху позолочена), прикрашена коштовно-стями куля насаджена на металеву чи дерев’яну палицю. Корогвоюназивалося шовкове яскраво-червоної, малинової чи інших барв полотнищез різними зображеннями посередині (залежало від кого їх було одержано) —білим польським орлом, або двоголовим російським, а по боках Спасителемта архангелом Михаїлом та ін. Блакитні сині полотнища із золотими чижовтими зображеннями хрестів і почасти інших знаків — небесних світил,святих Михаїла, Юрія, та ін. Стали переважати XVII ст. Поєднання цихкольорів на полкових і сотенних знаменах продовжує поширюватись і вXVIII ст. Треба зазначити, що поєднання жовтого й блакитного кольорівбачимо й на багатьох гербах козацької старшини тоді ж. Ще за часів РечіПосполитої уславився звичай, коли клейноди —атрибут влади й гідності—давалися козацькому війську польськими королями; згодомвідповідно—російськими царями. Військо запорозьке одержувало військовізнамена в 1708, 1736, 1743, 1763 рр.в останніх трьох випадках ці знаменабули жовті з білою прошвою по периметру. Бунчук — це проста помальвана палиця, на кінець якої насаджували мідну кулю під яку вставлялося волосся кінського хвоста. Військовупечатку виготовляли зі срібла. На ній був зображений козак угостроверхій шапці, в жупані, із шаблею і порохівницею та рушницею черезліве плече. На печатці був напис „печать славного войска запорожскагонизового”. Курінні печатки мали зображення левів оленів, місяця, зірок,шабель, луків, тощо. Пірнач(жезл) невелика булава зі срібною чи залізною кулею, з вертикальнимивирізами уздовж неї або з особливими виступами у формі наконечниківсписів упоперек кулі, часом із шістьма парами над кулею. Литаврами називаються залізні (срібні) котли з натягнутою на них шкірою і дерев’яними паличками для ударів по шкірі. Палицями називаються товсті, гладенько обстругані, помальовані палки, оправлені сріблом з тупим залізом на кінці. Значками називаються прапори куренів сотень.
Answers & Comments
Клейнодикозацькі — відзнаки та атрибути влади Української козацької старшиниXVI-XVIII ст. До козацьких клейнод належали : корогва (прапор), булава,бунчук, пірнач, гербова печатка, литаври, духові труби, значки, палиці,гармати, тощо. Вони зберігалися в січовій Покровській церкві чи увійськовій скарбниці, звідки їх виносили перед козацькими радами,походами. За ступенями клейноди поділялися на гетьманські (вручалисяспочатку польським королем потім російським царем), полковницькі,сотенні (вручалися гетьманом), кошові (вручалися військовою радоюЗапорізької Січі), курінні (вручалися курінною радою) і паланкові(вручалися кошовим). Кожен з клейнодів належав певній особі іззапорізької старшини. Булава—кошовому атаману, прапор—хоружному,бунчук—кошовому, але тримав його над головою отамана —бунчужний.Військова печатка належала судді, пірнач—полковникові, литаври—усьомувійську.
Булавою називалася срібна (зверху позолочена), прикрашена коштовно-стями куля насаджена на металеву чи дерев’яну палицю.
Корогвоюназивалося шовкове яскраво-червоної, малинової чи інших барв полотнищез різними зображеннями посередині (залежало від кого їх було одержано) —білим польським орлом, або двоголовим російським, а по боках Спасителемта архангелом Михаїлом та ін. Блакитні сині полотнища із золотими чижовтими зображеннями хрестів і почасти інших знаків — небесних світил,святих Михаїла, Юрія, та ін. Стали переважати XVII ст. Поєднання цихкольорів на полкових і сотенних знаменах продовжує поширюватись і вXVIII ст. Треба зазначити, що поєднання жовтого й блакитного кольорівбачимо й на багатьох гербах козацької старшини тоді ж. Ще за часів РечіПосполитої уславився звичай, коли клейноди —атрибут влади й гідності—давалися козацькому війську польськими королями; згодомвідповідно—російськими царями. Військо запорозьке одержувало військовізнамена в 1708, 1736, 1743, 1763 рр.в останніх трьох випадках ці знаменабули жовті з білою прошвою по периметру.
Бунчук — це проста помальвана палиця, на кінець якої насаджували мідну кулю під яку вставлялося волосся кінського хвоста.
Військовупечатку виготовляли зі срібла. На ній був зображений козак угостроверхій шапці, в жупані, із шаблею і порохівницею та рушницею черезліве плече. На печатці був напис „печать славного войска запорожскагонизового”. Курінні печатки мали зображення левів оленів, місяця, зірок,шабель, луків, тощо.
Пірнач(жезл) невелика булава зі срібною чи залізною кулею, з вертикальнимивирізами уздовж неї або з особливими виступами у формі наконечниківсписів упоперек кулі, часом із шістьма парами над кулею.
Литаврами називаються залізні (срібні) котли з натягнутою на них шкірою і дерев’яними паличками для ударів по шкірі.
Палицями називаються товсті, гладенько обстругані, помальовані палки, оправлені сріблом з тупим залізом на кінці.
Значками називаються прапори куренів сотень.