Люба ненько Україна! Ти у нас одна-єдина. Дуже я тебе люблю, Все для тебе я зроблю.

Я люблю твої співанки, Писанки і вишиванки, Споришевий моріжок І бабусин пиріжок.

Буду я про тебе дбати, Бо ти для мене – рідна мати. Ти дала мені на щастя Ліс і поле, луг квітчастий.

З вами – гори, ріки, луки – Я б не витримав розлуки. Море, озеро, криниця – Де б не був я, буде сниться.

Ти розквітла вже іздавна, Будеш мати долю славну, Твої лицарі й герої Захистять тебе в двобої.

Невтомима трудівниця, Тобі ніколи журиться. Багатієш ти металом, Хлібом, медом, сиром, салом.

В цій країні кожна хата Добрими людьми багата. Харків, Львів, Донецьк, Полтава –  Йде про них по світу слава.

Славний Київ златоглавий, Ти могутній, величавий. Вздовж Дніпра – гаї, ліси, Місто вічної краси.

Тут палаци старовинні І споруди вельми дивні, Тут побачиш ти зненацька Всякі дива чудернацькі.

Тут у кожній у оселі, Працьовиті і веселі, Друзі мешкають – кияни, Дорогі мої краяни –

І митці, і президенти, Будівельники й студенти…Тут живе моя сім`я,  Тут росту щасливий Я.