maria3043
Війна - це зло, великі втрати, смерть, збитки, голод, страх. Про війну написані книги, пісні, вірші, які неможливо читати без сліз. Війни забирають життя мільйонів людей, руйнують сім’ї.
З книжок та з історії я дізналась про Велику Вітчизняну Війну, яка відбувалась з 1941-1945 роки, чоти роки люди страждали, багато хто втратив своїх близьких. Мій прадід Володимир теж брав участь у цій війні, він був розвідником та мав багато орденів та медалей, самий значущій - це Орден Слави. Батьки розповідали, що він був дуже відважним та справжнім патріотом, він отримав багато поранень , бачив багато смертей, але до останнього залишався порядною людиною. Мабудь, мій прадід не міг повірити в те, що війна вірнеть в його сім’ю у 2014 році. Я стала свідком цієї війни, і через багато років буду розповідати про це своїм онукам, а саме, як під обстрілами я ходила до школи, як снарядами розбивало сусідні дома, гинули маленькі діти. Три поки я жила з батьками у іншому місті і була змушена тікати, щоб залишитися живою. Це відчуття не можна передати - я плакала за своїми іграшками, друзями, своєю кімнатою, я просто хотіла буди дома зі своїми батьками! Війна не шкодує молодих, ні старих, ні хворих, ні маленьких дітей. Життя можна втратити за лічені хвилини.
Кожна війна має своїх героїв, всі вони чинили подвиги заради нашої спільної батьківщини, і ми повинні пам'ятати їх подвиги та передавати цю пам'ять з покоління в покоління.
На мою думку, війна є перевірка для людей, вона змінює погляди життя. Це жорстокий, страшний час. Когось вона робить сильнішими, розумнішими, мудрішими. Хтось стає слабким, жорстоким, втрачає людяність.
Answers & Comments
З книжок та з історії я дізналась про Велику Вітчизняну Війну, яка відбувалась з 1941-1945 роки, чоти роки люди страждали, багато хто втратив своїх близьких. Мій прадід Володимир теж брав участь у цій війні, він був розвідником та мав багато орденів та медалей, самий значущій - це Орден Слави. Батьки розповідали, що він був дуже відважним та справжнім патріотом, він отримав багато поранень , бачив багато смертей, але до останнього залишався порядною людиною. Мабудь, мій прадід не міг повірити в те, що війна вірнеть в його сім’ю у 2014 році. Я стала свідком цієї війни, і через багато років буду розповідати про це своїм онукам, а саме, як під обстрілами я ходила до школи, як снарядами розбивало сусідні дома, гинули маленькі діти. Три поки я жила з батьками у іншому місті і була змушена тікати, щоб залишитися живою. Це відчуття не можна передати - я плакала за своїми іграшками, друзями, своєю кімнатою, я просто хотіла буди дома зі своїми батьками! Війна не шкодує молодих, ні старих, ні хворих, ні маленьких дітей. Життя можна втратити за лічені хвилини.
Кожна війна має своїх героїв, всі вони чинили подвиги заради нашої спільної батьківщини, і ми повинні пам'ятати їх подвиги та передавати цю пам'ять з покоління в покоління.
На мою думку, війна є перевірка для людей, вона змінює погляди життя. Це жорстокий, страшний час. Когось вона робить сильнішими, розумнішими, мудрішими. Хтось стає слабким, жорстоким, втрачає людяність.