Ответ:

Коли я прочитала остані рядки поезій Тараса Шевченка.Я просто замовкла такі неймовірні думки я ніде не бачила.Це все мені так знайомо Садок вишневий коло хати,хрущі над вишнями гудуть.Тоді я подумала наскільки хорошим потрібно бути поетом щоб передати читачу стільки емоцій.Відразу сльози ,сміх радість , сум як таке можливо .Такі поезії не кожен день побачиш...