Чи можна прожити життя, не наробивши безліч помилок? Навіть не маючи великого життєвого досвіду, кожен скаже, що це неможливо. Але я вважаю, що є добра новина для тих, хто вже зробив їх чимало. Поки що ми живемо, все можна виправити. Можна все усвідомити, розкаятися, виправдати. Простити своїх недоброзичливців і пробачити самого себе.  Не мститися ворогам і повернути друзів, що тебе покинули.

Поки ми живемо, не пізно озирнутися назад, повернутися на дорогу добра, відійти від провалля, в яке ледве не потрапили.

Поки ми живемо, не пізно попросити пробачення у тих, кого ми образили, доки вони не пішли туди, звідки немає вороття.

Адже неможливо прожити своє життя ідеально - людина недосконала, і це треба визнати. Неможливо не плакати, неможливо не брехати, неможливо не лаятися... Навіть завжди посміхатися - неможливо. Зате цілком можливо завжди і в усьому бути самим собою. Тобто добрим, щирим, людяним...

Якщо так трапилось, і ти зазнав невдачі, як на мій погляд, не слід довго   паплюжити за неї самого себе. Впав - піднімайся і йди далі, вір у краще майбутнє. Не опускай руки і  намагайся лише не наступати повторно на ті самі граблі. Адже життя дуже схоже на дитячу гойдалку,  і то підносить тебе вверх, то стрімко опускає донизу. Але ж тобі подобається гойдатися, правда? Якщо сьогодні помилився, зробив щось не те і не так, завтра буде новий день, а з ним - новий шанс усе владнати.

Так і в природі: сьогодні - дощ, завтра - сонце.