З давніх-давен український народ використовував вишивку. Вішивка існує не тільки як прикраса, а ще є і оберегом. Раніше дівчата до заміжжя повинні були вишити рушник, який на све життя оберігав молоду сім'ю від життєвих негараздів. Мати випроводчаючи сина в далеку дорогу завжди вишивала йому сорочку, в свою роботу вона вкладала свою любові молитви на щасливу дорогу.

Кожен регіон україни має свої особливі орнаменти вишивки. Вишивають майже всі речі побуту: рушники, одяг, постільну білизну, килими. А які красиві вишиті ікони.

Давайте пам'ятати про звичаї нашого народу і продовжувати їх.

Українська вишивка — один із видів народного декоративного мистецтва українців; орнаментальне або сюжетне зображення на тканині, шкірі, виконане різними ручними або машинними швами; один із найпоширеніших видів ручної праці українських жінок і, зокрема, дівчат. Вишивку вживають в українському народному побуті передусім на предметах одягу, в основному на жіночих і чоловічих сорочках. Крім того, вишивки поширені на предметах домашнього вжитку, як наліжники, обруси, наволочки, рушники тощо.